Про Довбуша, готику і найкрасивішу полонину.

Про тур: тур складаєсться з 6 панорам, точки зйомки: ур. Гаджина, Шпиці знизу, Шпиці зверху, г. Ребра (2 панорами), оз. Несамовите. Цим віртуальним туром можна доповнити тур з Петроса до Несамовитого. Також "Віртуальний тур Кострича" містить панорами з першого дня походу.

Керування панорамою: для обертання використовуйте стрілки (вверх, низ, ліво, право) на клавіатурі, або в нижньому меню вікна панорами. Щоб переходити між панорамами натискайте на "блискавки", або стрілки. Радар на карті (карта зліва зверху) показує ваше місцезнаходження і напрямок в якому Ви дивитесь. Дивіться панорами в повноекранному режимі (натисніть крайню праву кнопку в меню панорами).


Крокуси і Шпиці.Похід на Чорногору починаємо з Кривопільського перевалу, альтернативою було б добиратися в с. Бистрець. Беручи до уваги стан доріг і графік руху громадського транспорту, до Бистреця йдемо через Веснарку, Костричу, Кострич. Так, напевно, не найшвидше, зате краєвид з Костричі вартує затрачених зусиль. Про похід на Костричу є окрема стаття, повторюватись не будемо, лиш можна доповнити де і як сходити з хребта: перед Костричем повертаємо вправо на Бистрець, по дорозі є вказівник, також орієнтиром може бути стара стая-розвалюха зліва на хребті.

У Бистрець сходимо березовим лісом навпростець, тут ми трошки зрізали, бо дорогу, якою потрібно підніматись до Гаджини, бачили ще з хребта. Невеличкий відпочинок біля моста через річку. Спроба поповнити запаси продовольства була невдалою, а до магазину в центрі села надто далеко сходити вниз. Починаємо підйом, дорога, розмита дощами, веде нас попри хати в ліс, потім галявини чергугуються знову з лісом. Йдемо по маркуванню до полонини, на якій і ночуємо.

Потічок біля місця ночівлі.


Маршрут розходиться: вправо на Маришевську і Шпиці, а нам попри потік прямо догори. Через кількасот метрів заходимо в ліс. Тут є цікавинки: Довбушева криниця і крісло Довбуша. Кажуть, у Карпатах кожен більший камінь називають Добушевим, але, за переказами, саме на Гаджині він народився, заховав свої скарби (їх так і не знайшли), і тут його поховали.

Ліс переходить в альпійські сосни, потік стрімкішає, здалека видно каскади водоспадів. Виходимо на полонину, розмір кулуару між Шпицями, Ребрами і Кедроватим вражає величчю - це все Гаджина. Постійно тримаючись правого боку, підходимо до Шпиць, виникає відчуття, ніби їх збудували готичні архітектори XII-XVI століття. Наша група розпорошилась, кожен бачив цікавим для себе інший напрямок. Особисто я рекомендую підніматись на Шпиці, обходячи скелі правим боком, там є ледь помітна стежка. З Шпиць відкривається вже знайома панорама: Говерла, Петрос, Горгани... На горі Під Ребрами виходимо на Чорногірський хребет, починає гриміти, "відмічаємося" на Ребрах і йдемо до Несамовитого. Кілька годин проводимо біля озера, захищені від вітру, почуваємо себе в безпеці і рушаємо в бік Заросляка "нижньою" дорогою. Там, де починається густіший ліс, стаємо на ночівлю. На третій день до обіду ми на Заросляку, винаймаємо бус до Ворохти.

GPS трек з маршруту можна завантажити ТУТ.

Найвища гора.По Костричі.Гарний ракурс. Шпиці.

Додати коментар

Захисний код
Оновити

Посилання