Абетка сплаву по Черемошу

Абетка сплаву по Черемошу.

Задаючи в пошуковій системі «Google» словосполучення «cплав по Черемошу», ми навіть не сподівались отримати кілька десятків тисяч посилань. Адже вважається, що сплав, чи то пак рафтинг — захоплення одиниць. Виявляється, за останні роки все кардинально змінилося. Турагенції та водні клуби наперебій пропонують сплави на будь-який смак і гаманець, на тематичних форумах люди ведуть гарячі дискусії, котра з річок найцікавіша. Разом з тим, судячи з кількості запитань на тих же форумах, загальна обізнаність у техніці сплаву досить низька. Нам пощастило разом з групою початківців пройти навчання на катамаранах в інструкторів водного туризму на Чорному Черемоші.

Абетка сплаву по Черемошу

Про що варто подумати на березі

Мабуть, більшість досвідчених рафтерів здивуються: чому Чорний Черемош? Адже ця річка справедливо вважається однією з найскладніших і найнебезпечніших в Україні. І ми з цим погоджуємось. Але усе, чого навчимося тут, можна застосувати і на більш спокійних рівнинних ріках, таких як Дністер чи Десна. Натомість знання, отримані на тихій воді, були б теж дуже вагомими, але недостатніми для подолання порогів на Черемоші. 

Ця гірська ріка вважається придатною для сплавів із квітня до жовтня. Ми ж прибули в середині травня. Черемош іще досить повноводний завдяки снігам, що тануть у верхів’ях. А разом з тим — вже досить тепло. Наші інструктори Сергій Підмогильний і Василь Війтович забезпечили групу великими і надійними катамаранамишістками (які, втім, досить легко перетворювалися на «четвірки», коли виникала така потреба). Крім того, кожен отримав рятувальний жилет (він мусить достатньо щільно прилягати до тіла, але при цьому не заважати рухам) і каску. А от про інші елементи одягу для сплаву ми повинні були подбати заздалегідь — на початку весни не завадить гідрокостюм, а коли потеплішає, то потрібні рафтингові черевики, шорти й майка. До екіпіровки варто додати теплі речі, які треба запакувати в герметичний пакет і закріпити на катамарані. Це дасть змогу швидко зігрітися після сплаву.

Абетка сплаву по Черемошу

Оскільки наша група вперше мала справу з катамаранами, навчання Сергій Підмогильний розпочав саме зі знайомства з плавзасобом: «Конструкція катамарана передбачає дві надувні гондоли, які з’єднані між собою повздовжніми і поперечними алюмінієвими трубами. До каркаса кріпляться сидіння і фіксуючі ремені. У катамарана виділяють передню частину і корму, лівий і правий борт. Сидіння на катамарані зазвичай зсунуті до корми, щоб трохи підняти ніс судна».

Розрізняють «спортивну» (або «канойну») і «туристичну» (або «байдарочну») посадку. В першому випадку люди стоять колінами на катамарані. Традиційно цю посадку використовують спортсмени, адже в такий спосіб розширюється зона досяжності весла, а отже, можна краще керувати катамараном і ефективніше прикладати зусилля. «Туристична» посадка передбачає, що людина сідає на спеціальне сидіння, впираючись ногами в каркас судна. Щоб зберігати рівновагу, через коліна перекидаються ремені. Перед початком сплаву ці ремені варто відрегулювати так, щоб вони надійно тримали і в той же час не надто перетискали ногу.

Абетка сплаву по Черемошу

У кожного з учасників команди повинно бути весло. Тримати його треба двома руками, вибираючи хват таким чином, щоб було зручно. Знайшовши необхідне положення рук на веслі, надалі його вже не міняють, тобто усі гребки (незалежно від того, чи це рух уперед, чи назад) виконуються з одним і тим же хватом.

«Сплав на катамарані — це передовсім командна гребля, — продовжує Сергій. — Це не каяк, де людина відповідає тільки за себе. На катамарані від дій кожного члена екіпажу залежить безпека судна загалом. Розташування людини на катамарані визначає певний перелік обов’язків і правил, яких треба неодмінно дотримуватися. Крім того, визначається зона веслування. Для тих, хто сидить позаду, зона веслування починається від осі тіла і закінчується нарівні з кормою. Для передніх зона веслування — від носа катамарана і теж до осі тіла».

Абетка сплаву по Черемошу

Уперше на воді

Перший раз сідати на катамаран досить незвично — незвичніше, ніж, припустимо, на човен. Справа в тому, що відстань між балонами більша, ніж півтора метра. Цього недостатньо для реальної небезпеки, але цілком вистачає, щоб, ступивши з твердої землі на хитку конструкцію, що гойдається на крижаній воді, почуватися непевно. Але так буває лишень уперше. Вже через 15 хвилин перебування на борту стає зрозуміло, що катамаран достатньо стійкий, аби витримати наше «гарцювання». А «крижана вода» — не найточніше означення тих хвиль, що згодом під наші веселі вигуки час від часу накриватимуть катамаран «з головою».

Після того, як весь екіпаж розмістився на своїх місцях і командир відштовхнув катамаран від берега, починається несміливе загрібання веслами. Благо, до найближчого порогу ще два кілометри — є час потренуватися. Тут варто згадати весь теоретичний урок, адже командир із перших хвилин дає команди. «Разом!» — чітко і коротко вигукує Сергій Підмогильний. Далі, щоб усі члени екіпажу відчули свій вплив на катамаран, командир дає команди кожному окремо. Відпрацьовуються повороти, обходи перешкод, гребля проти течії. Коли початківці дещо звикають до того, що вода теж має свою густину, що за воду можна «триматися», починається навчання командної співпраці. Завершення підготовчого етапу — чалка (Чалка — зупинка) перед першим порогом. Перед «Дзембронею», де бере початок дорога на Чорногірський хребет і, зокрема, на гору Піп Іван.

Абетка сплаву по Черемошу

Разом із Сергієм Підмогильним проходимо берегом увесь поріг. Вивчаємо перешкоди, запам’ятовуємо настанови. «Одразу після цієї маленької бочечки, — каже Сергій, показуючи на вируючу ділянку течії, — необхідно різко забрати вліво, потім вирівняти катамаран і всією командою гребти вперед. Але вирівняти треба обов’язково — інакше можемо влетіти в наступний перекат боком, а це небезпечно». Після інструкцій повертаємось до катамаранів, ще раз повторюємо в думках послідовність дій і… видихаємо, коли поріг подолано. Фантастично! Перша думка — чимось схоже на лижі. Тільки в обличчя замість снігу — вода, а працювати доводиться не ногами, а руками.

Сиву Кобилу і Малий Гук долаємо за аналогічним сценарієм. Вихід на берег, інструкції, а як результат — знову шалені емоції, враження від миттєвостей вільного падіння, коли катамаран зривається з перекату вниз, і щоразу більше задоволення від свідомого керування катамараном. Перед Гуком зупиняємося трохи довше. «Ділянка цього порогу тягнеться на кілька десятків метрів, — розповідає Сергій. — На вході нас чекає відрізок із валами, де катамаран треба утримувати рівно, щоб не розвернуло. Далі з лівого боку буде великий трикутний камінь. У цей камінь вдаряє вода і відбивається праворуч. Втім, з правого боку — теж камінь. У нас немає вибору — катамаран необхідно спрямувати між цим камінням. Але вода, що відбивається від трикутного каменя, обов’язково вдарить у ніс судна — і в цей момент головне зберегти контроль над катамараном. Правий балон повинен вигрібати вперед, а лівий навпаки пригальмовувати. Попереду залишається плоский камінь, через який перетікає вода, одразу за ним — ще кілька перепадів. Далі — простіше». 

Порожисту ділянку пройдено. Командир і далі дає команди. Але решта замовкають — ще і ще раз згадують-переживають яскравий епізод. «Невже це все?» — запитує хтось. І Сергій, підморгуючи, відповідає: «А хочете ще?» Провокаційне запитання. Він знає — хочемо!..

Абетка сплаву по Черемошу


Гребки

Прямий гребок — найголовніший гребок для початківців. При виконанні прямого гребка тіло необхідно нахилити вперед, опустити весло у воду і провести ним паралельно борту катамарана від носа до корми, одночасно відхиляючи тіло назад.

Зворотній гребок — дає можливість відпихати катамаран проти течії. Виконується аналогічно прямому, тільки напрям руху весла зворотній — від корми до носа.

По дузі — прямий чи зворотній — виконується для збільшення площі ефективного веслування. Використовується, коли потрібно повернути катамаран.

Підтягування носа — викидаєш весло на максимальну відстань в бік від катамарана, «забиваєш» у воду і підтягуєш тіло і весь катамаран до весла.


Основні команди

«Увага» — команда подається перед небезпечними місцями (валами, порогами, прижимами). По цій команді кожен член екіпажу повинен відчути своє кріплення, адже бувають ситуації, коли після серії валів стропа може злетіти з ноги — щоб цього не трапилось, її слід контролювати.

«Разом» (наприклад ,«разом назад») — дається, коли вся команда одночасно виконує певну дію, наприклад, всі разом гребуть назад.

«Табань» — по цій команді член екіпажу виконує зворотній гребок.

«Право» («правіше»), «ліво» («лівіше») — визначає, наскільки сильно і в якому напрямку необхідно повернути катамаран.

«Добре» — далі усі члени команди гребуть по заданому курсу.


Перешкоди

Улов — виникає, якщо посеред течії стоїть великий камінь, який вода огинає з двох боків. В цьому випадку одразу за каменем утворюється ділянка зовсім без течії, і якщо в таке місце завести катамаран, то він буде стояти нерухомо, попри те, що з обох боків вируватиме течія.

Вал — місце, де вода може підійматися над основною течією за рахунок тих чи інших об’єктів на дні. Проходячи (або «пробиваючи») вал, необхідно ставити катамаран перпендикулярно до валу, в окремих випадках під невеликим кутом, але в жодному випадку не паралельно — якщо, звісно, не бажаєте скупатися в крижаній воді.

Прижим — виникає, коли русло річки різко змінює напрям і течія притискається до одного з берегів. 

Бочка — створюється підводним каменем, після якого вода утворює «кругову» зворотню течію.

Інженерні споруди теж можна віднести до перешкод. Здебільшого це троси, мости, відбійники, залишки різних конструкцій.

Поріг — сукупність усіх перешкодна невеликій ділянці течії.


текст: Сергій МОСЕВИЧ

фото: Денис ТРОФІМОВ

Додати коментар

Захисний код
Оновити

Посилання