Металочерепиця замість ґонти

Металочерепиця замість ґонти.

Таких древніх храмів в Західній Україні — на пальцях перелічити. Майже сім століть історії — не жарти. Тим ціннішою видається ця мурована оборонна церква в селі Чесники Рогатинського району Івано-Франківщини. Туристських груп сюди не возять. А от окремі туристи в село за кілька кілометрів від Рогатина по бережанській трасі навідуються, довго їдуть Чесниками, шукаючи пам’ятку, а потім прогнозовано ахають-охають, вражені автентикою і гармонією Михайлівської церкви.

Металочерепиця замість ґонти

Вона тридільна, як більшість наших православних храмів, невелика, усередині подомашньому затишна. Зовні храм позбавлений будь-яких архітектурних прикрас: чистісінька, майже не скаламучена архаїка. Лише низенькі (всього півтора метри) двері з віконцями над ними виділяються на світлих стінах. Міцні контрфорси з’явилися в ХІХ столітті: вже тоді розуміли, що до старенької потрібно ставитися дбайливо, з повагою.

Металочерепиця замість ґонти

Потрапити досередини щастило не кожному: храм недіючий, а в шпаринку між дошками дверей зараз видно лише риштовання, склад будівельних матеріалів та фрагмент чотириярусного барочного іконостасу (XVIII cтоліття). Хоча і зовні храм вражає. І, здавалося б, дуже добре, що його взялися реставрувати. От тільки унікальне автентичне ґонтове покриття на пам’ятці з розпорядження обласної архітектури почали міняти на зовсім неадекватну металочерепицю.

«Це тим парадоксальніше, — зауважує спеціаліст з охорони пам’яток культурної спадщини, архітектор-реставратор Ігор Панчишин, — що виробництво справжньої ґонти відновлене на Івано-Франківщині і цим уже скористалися і в Хотині, і в Бережанах, і на інших пам’ятках національного значення». На думку фахівця, таке примітивне розуміння нових технологій ображає пам’ять справжніх зодчих минулого і уявлення про красу й доцільність.

Металочерепиця замість ґонти

На момент підготовки цієї публікації жодних робіт із реставрації не велося. Подвір’я поросло високою травою — ніяких слідів роботи реставраторів. Але третина покрівлі уже замінена на металочерепицю, з третини зняли стару ґонту і накрили царатою, решта ж покрівлі — давня. Тобто, хто не побачив храм в його чудовому автентичному вигляді, той, дякуючи нашим архітекторам, уже й не побачить? Хіба що на фото... 

текст: Ірина ПУСТИННІКОВА

фото: Олексій СЛЬОЗКІН, Мирослав КУШНІРЕНКО

Додати коментар

Захисний код
Оновити

Посилання