Берегсас: українське закордоння

Берегсас: українське закордоння.

Візит до закарпатського містечка Берегове дозволить, не покидаючи меж України, потрапити в атмосферу Центральної Європи, точніше — Угорщини. Тут переважно угорське мовне середовище, традиції. Тут збереглася, хоч і не завжди у доброму стані, старовинна шармова архітектура. І її чимало, як на маленьке Берегове. Тож туристові є чим помилуватися. Але нехай буде готовим у відповідь на питання українською чи російською почути угорське nem tudom — «не розумію». А ми таки спробуємо зрозуміти дух Берегового, що відзначає нині 945-річчя.

Берегсас: українське закордоння

Місто Ламперта

Найдавніша історія Берегового губиться у сутінках віків. Археологічні розкопки показали, що люди проживали на території міста ще у доісторичну епоху. Реформатський церковний письменник Папої Паріз Ференц (1649–1716) у своїй праці «Dictionarium latino-hungaricum» стверджував, що ще до приходу угорців тут знаходилось поселення римлян, назване Перігіумом. Однак підтвердити припущення наразі не вдалося. Зате не викликає сумніву, що у цій місцевості бували древні угри. Наприкінці позаминулого століття на околиці сучасного Берегового дослідники натрапили на багате давньоугорське поховання. Найціннішою знахідкою, з-поміж усього іншого, був позолочений шолом із візерунками.

Берегсас: українське закордоння

Артефакт зараз зберігається в Угорському національному музеї (Будапешт) і вважається символом угорської нації.

Перша згадка про Берегове сягає далекого 1063-го року. В історичних джерелах ідеться про маєток герцога Ламперта під назвою Вілла Ламперті. Очевидно, на той час це було невеличке поселення, мисливський маєток, куди герцог часами навідувався, аби розважитися полюванням. 

Берегсас: українське закордоння

Невдовзі господар помістя загинув у міжусобицях. А от його маєтку судилося проіснувати куди довше. Згодом поселення фігурує у документах дедалі частіше, та вже під іншою назвою — Лампертсас. Є дві версії походження цієї назви — поетична легендарна і правдоподібніша, але прозаїчніша. Перша розповідає про пастушка Саса, що пас двох задерикуватих биків, які змагалися у міцності рогів, твердості лобів та впертості. І той двобій тривав так довго, аж тварини ратицями вирили яму, на дні якої пастушок побачив скрині. А в них було щире золото. Новоявлений багатій вирішив віддячити Всевишньому і спорудив прекрасний храм. За це місцеві мешканці увіковічнили його ім’я у назві міста. Але щоби, бува, не образити Ламперта, з’єднали два імені — і вийшов Лампертсас. Інша версія пов’язує другу складову назви із німцями-саксами (угорською — саси), яких запросив сюди з далекої Саксонії угорський король Гейза ІІ.

Берегсас: українське закордоння

Колоністи-сакси, що займались різними ремеслами, торгівлею та виноградарством, сприяли швидкому розвитку міста. Тут проводилися ярмарки, де свій крам пропонували купці з Угорщини, Галицького князівства, Австрії та Молдавії. Нарешті економічне значення Лампертсаса настільки зросло, що сюди у середині ХІІІ століття було переведено комітатське управління1. А 1342 року місто отримало Маґдебурзьке право. Городяни здобули численні привілеї та свободи, зокрема право безперешкодного пересування Угорським королівством.

Берегсас: українське закордоння

У документі, що датується 1499-м роком, вперше згадано нову назву міста — Берегсас (угорською — Beregsz?sz)2. Вона зберігалася впродовж чотирьох століть — аж до встановлення чехословацької влади у 1919 році, коли була замінена на Берегове. 

Берегсас неодноразово спустошували зайди. Поживитися тут прагли і кримські татари, і австрійські війська, і польські рейтари. Та місто щоразу відроджувалось із попелища. Героїчною сторінкою в історії Берегового є події національно-визвольної війни угорського народу проти габсбурзького поневолення. Повстання почалося у 1703 році саме у Березькому комітаті, чим пишаються місцеві угорці. Рух набрав широкого розмаху, та все ж завершився поразкою. Роль міста у війні не була забута австрійським урядом — Берегсас зарахували до бунтарських міст, а невдовзі віддали графам Шенборнам.

Берегсас: українське закордоння

Впродовж XVIII — першої половини XX століття Берегове встигло побувати у складі Австро-Угорської імперії, Чехословаччини та хортистської Угорщини. 28 жовтня 1944 року місто зайняли війська Червоної армії, після чого Закарпаття під назвою «Закарпатська область» відійшло до складу УРСР. Свого нинішнього вигляду воно набуло саме за часів радянської епохи. Серед вишуканої архітектури минулого поставали недолугі зразки соцреалізму — місту прагнули надати «не буржуазного» вигляду. Та всупереч усьому, Берегсасу вдавалося залишатися угорським. Таким воно в основному є й сьогодні.

Берегсас: українське закордоння

Архітектурні скарби Берегсаса

Історична частина міста може похизуватися пам’ятками найрізноманітніших стилів — від готики до модерну. Найстарішою спорудою Берегового є готичний костел (площа Ференца Ракоці ІІ). Зведений ще на початку ХІІ століття, храм не встояв перед ордами Батия. З руїн його підняли лише у 1418 році — ця дата вказана на вхідній арці костелу. А 1657 року вояки польського князя Єжи Любомирського підпалили храм, де ховалися жителі Берегсаса. Довгий час костел знаходився у руїнах. І лише у 1846 році за проектом угорського архітектора Альбіна Тишлера храм було відновлено у романському та готичному стилях.

Берегсас: українське закордоння

Перш ніж зайти до храму, огляньте його зовні. На південній стіні капели зберігся сонячний годинник, що показує середньоєвропейський час. На фасаді костелу встановлено меморіальну дошку засновника міста — герцога Ламперта, а перед головним порталом — бронзове погруддя першому угорському королю Іштвану Святому. Витриманий у готичному стилі, інтер’єр храму вражає, тут панує велична тиша та спокій. Якщо випаде нагода, скористайтеся — відвідайте літургію, що відправляється угорською мовою.

 Берегсас: українське закордоння

Майже навпроти костелу знаходиться будівля колишнього панського казино Березького комітату. Це оригінальний будинок епохи модернізму. Колись казино було богемним закладом міста, тепер тут готель-ресторан «Золота пава». Інтер’єр ресторану милує око навіть тих відвідувачів, яких здивувати чимось важко. Він такий же гарний, як і екстер’єр будинку, як і назва. А павиний мотив є переважаючим у внутрішньому декорі. Перед будинком колишнього казино зверніть увагу на бронзовий пам’ятник Шандору Петефі. Видатний угорський поет побував у місті влітку 1847 року.

Берегсас: українське закордоння

Неподалік від готичного костелу знаходиться вартий уваги колишній графський двір трансільванського князя Бетлена Габора (1580–1629). Палац побудований на місці зруйнованого реформатами монастиря домініканців. На фасаді садиби зберігся напис «Бетлен, 1629». Мабуть, це дата завершення будівництва князівської резиденції. Свого часу під написом знаходився щит із зображенням герба роду Бетлен. Одноповерхову будівлю прикрашає шестиколонний портик. У 1709 році у палаці зупинявся національний герой Угорщини Ференц Ракоці ІІ (на стіні споруди встановлено меморіальну дошку князеві). Нині у садибі міститься музей Берегівщини, експозиції якого знайомлять відвідувачів з історією краю.

Чимало оригінальних пам’яток розташовано на лівому березі каналу Верке, який ділить середмістя на дві частини. Це, зокрема, барокова будівля готелю «Орослан»(площа Героїв). Сьогодні тут знаходиться Берегівський угорський національний театр імені Дюли Ійєша. На споруді встановлені меморіальні дошки, які засвідчують перебування у готелі угорських письменників Ференца Казінці та Шандора Петефі.

Берегсас: українське закордоння

На площі Лайоша Кошута увагу привертає монументальна споруда палацу колишнього комітатського суду, зведена у 1909 році за проектом архітектора Ференца Яблонського. Тепер у палаці мають щастя гризти граніт науки спудеї Закарпатського угорського інституту імені Ференца Ракоці ІІ. А звідси студентам рукою подати до гурто-

житку, що розташований у... вишуканій будівлі колишнього готелю «Гранд Роял». На цій же площі поблизу готелю-гуртожитку стоїть колишня Велика синагога, яка була однією з найгарніших споруд у місті. У воєнні часи численних берегівських юдеїв вивезли та знищили фашисти. Радянська влада швидко знайшла божниці нове застосування — ґрунтовно перебудовану (звичайно ж, у стилі «соцреалізму») синагогу перетворили на палац культури та дозвілля. Споруда Великої синагоги — не єдина єврейська пам’ятка Берегсаса. Поблизу (на вулиці Іштвана Сечені) знаходиться будівля колишньої мікви — юдейської ритуальної лазні, а на вуличці Ілони Зріні є діюча Мала синагога. На околиці міста зберігся кіркут — єврейське кладовище.

Берегсас: українське закордоння

Радимо оглянути також палаци адвоката Кубовича та архітектора Мейгеша на вулиці Сечені; колишнє управління Березького комітату (тепер медичний коледж) та палац сім’ї видатної угорської акторки Шарі Федак (єпископат реформатської церкви) на вулиці Мукачівській; готичний реформатський костел XIV століття та колишню садибу баронів Перені (передмістя Ардов, кінець Мукачівської).

Берегсас: українське закордоння

Неповторна аура Берегового завжди надихала людей на творчість. Свідченням цього є величезна кількість меморіальних дошок, що бережуть пам’ять про видатних людей міста. З Берегсасом пов’язані біографії угорських письменників Дюли Ійєша, Мігая Томаша, Лайоша Паловці-Горвата, Єнева Джіди, видатного композитора Бели Бартока, сучасної солістки Національного оперного театру України Гізелли Циполи.

Берегсас: українське закордоння

В гостях у Бахуса

Берегівщина — унікальний для вирощування винограду край. Історія місцевого виноробства сягає у далеке минуле. Перші підтверджені джерелами свідчення про виноградарство і виноробство у цій місцевості відносяться до ХІ–ХІІ століть. Збереглися перекази про те, що берегівські винні льохи видовбували полонені турки, яких місцеві володарі після переможних битв засилали у свої володіння. Сліди кайла на стінах підвалів подекуди видно й до цього часу. Подальший розвиток виноробної справи пов’язаний із графами Шенборнами. Відомо, що на їхніх виноградниках росло понад двісті різноманітних сортів лози, а у підвалах зберігався коштовний напій багаторічної витримки.

Берегсас: українське закордоння

Берегівські вина були добре відомі й у радянські часи. Любителі п’янкого трунку, поза сумнівом, пригадають «Троянду Закарпаття», «Берегівське», «Променисте» та інші. На екскурсії до радгоспу-заводу «Берегівський» запрошували партійних діячів, космонавтів, відомих акторів. Відтоді спливло чимало літ, не найкращі часи пережив радгосп. Однак виноробна справа на Берегівщині потроху відроджується. Щороку у березні проводиться Міжнародний фестиваль вина, де можна придбати високоякісний напій. А якщо є можливість, то варто скуштувати берегівські вина у дегустаційному залі «Старий підвал», що знаходиться на вулиці Виноградній. Що й казати, Берегсас — справжня знахідка для поціновувачів доброго вина. Та й загалом — для поціновувачів доброї урбаністичної екскурсії. 

В матеріалі використані старі листівки, надані Музеєм Берегівщини

текст: Андрій АНДРУШКО

фото: Мирослав КУШНІРЕНКО 


1 Лампертсас став центром Березького комітату, до якого входили нинішні Берегівський, Мукачівський, Іршавський, Свалявський та Воловецький райони Закарпаття та невелика частина сучасної Угорщини.

2 Ймовірно, назва походить від комітату Берег та другої частини старої назви.

3 Орослан (угор.) — лев. 

Додати коментар

Захисний код
Оновити

Посилання