Бульби в мундирах не пропонувати

Бульби в мундирах не пропонувати.

Бувалий турист розповідає: «Якось стояли на Чорногорі під Туркулом. Прийшли четверо білорусів. Один дістав з рюкзака чималу торбину з дерев’яною стружкою, розвів багаття, інший — мішок картоплі кілограмів на п’ять. Начистили повний казанок, зварили і з’їли… Ще був дивак, котрий тягав горами трилітрову банку з салом, яку за тиждень вдалося спорожнити лише на чверть. І нащо так надриватися?» У тривалих походах запаси продуктів займають десь третину ваги наплічника, тому — аби не чутися віслюком — їх раціональний підбір не менш важливий, ніж якісне спорядження.

Бульби в мундирах не пропонувати

Три критерії

Якщо матрацництво не належить до вашої улюбленої форми відпочинку в горах, то на ковбасу та маринований шашлик з міцними трунками тратитись не доведеться. Харчування в гірських походах має відповідати трьом основним критеріям. По-перше, треба забезпечити собі повноцінний раціон, принаймні, достатній для відновлення сил і підтримання нормального життєвого тонусу. По-друге, суттєво, аби набір продуктів був компактним: зручним для пакування, в негабаритній та простій при утилізації тарі, важив якомога менше. І нарешті, їжа має готуватися швидко.

Десь із середини 90-х років минулого століття, від часу появи мівіни та всіляких «диво-кубиків», дотримуватися цих критеріїв стає дедалі простіше. Сьогодні на вітчизняному ринку щонайменше з десяток брендів пропонує чималий вибір супів, каш, макаронів та пюре швидкого приготування. Найвідоміші з них — та ж «Мівіна» харківської корпорації «Техноком» (вермішель, локшина, картопляне пюре, які дозрівають в окропі за хвилинутри); торгові марки «Торчин», «Maggi», «Бистров» транснаціональної компанії «Nestle» зі швейцарською пропискою головного офісу (бренд «Торчин» виробляє, зокрема, порційні супи серії «Гаряча кружка», «Бистров» — підсолоджені каші «Прості рецепти» та «П’ять злаків»); «Gallina Blanca» (бульйонні кубики, супи «Швидкосуп», картопляне пюре).

Є ще «Knorr», «Бистринка», «Ваша каша», «Велика ложка», «Премія», «Рідна їжа», «Русский продукт», «Спритний кухар», «Хвилинка»... Треба віддати належне виробникам — їх продукція справляє враження на смакові рецептори, хоча містить спеціальні середники, синтетичні поліпшувачі смаку. Треба бути недолугою кухаркою (кухарем), аби готувати з півфабрикатів у домашніх умовах. Натомість для походів — це знахідка. Головна особливість усіх «швидкострав» — у результаті спеціальної обробки вони не лише наполовину готові, а й зневоднені. Якщо на одну порцію каші потрібно десь 75 грамів крупи, то, скажімо, пакетик порційної миттєвої «Рідної їжі» з сушеними м’ясними та овочевими добавками важить 40 грамів, а 110-грамової «Хвилинки» вистачить і на чотирьох; «Гарячу кружку» розфасовують по 15 грамів.

Вибирати з-поміж численних брендів — справа особиста. Важливо лише, щоби продукти були різноманітні та чергувалися в раціоні.

Бульби в мундирах не пропонувати

Та як же без сала?!

Спробуємо тепер збалансувати набір продуктів для повноцінного денного раціону середньостатистичного туриста. Як показує досвід, дорослій людині достатньо 700-грамової хлібини на три дні.

Переважно під час походу гарячу їжу готують двічі — зранку та ввечері (шкода часу на тривалу обідню зупинку). На обід можна спожити рибну консерву — однієї бляшанки цілком вистачає для двох учасників. 

Якщо скористатися туристичним пальником (про це читайте в № 1 (7) за 2006 рік;), можна швидко приготувати гарячий бульйон чи суп. Розраховуючи раціон на сніданки та вечері, аж ніяк не варто нехтувати традиційними продуктами, зокрема крупами (як уже згадувалось, 75 грамів на порцію, відповідно, 150 грамів на день), бобовими (вистачить і 50 грамів квасолі чи гороху, але їх обов’язково треба звечора намочити у воді, аби зранку приготувати). Так само посмакують пресовані в брикети супи знаного віддавна Колиндянського заводу Тернопільщини.

Можна схитрувати і з продуктами швидкого приготування, досипавши, наприклад, до колиндянського супу на чотирьох, який треба «варити 15–20 хвилин, помішуючи», порцію вермішелі та трохи порошку пюре «Мівіна». А ще бульйонний кубик, а ще дрібку хмелі-сунелі або кілька травинок чебрецю...

До других страв найкраще додавати тушонку. Літрової бляшанки вистачить, щоб поділити навпіл, на вечерю й сніданок для чотирьох осіб. Останнім часом популярними в походах стали мюслі, різного виду пластівці. Достатньо на сніданок залити окропом 75–100 грамів продукту, додавши трохи згущеного чи сухого молока, та почекати кілька хвилин — страва і поживна, і легко засвоюється. 

Ніхто ще не придумав достойного замінника таким традиційним продуктам як сало, цибуля, часник. Їх споживання додає витривалості у поході. Та справді, трилітрової банки українського наркотику не треба — вистачить 30-грамового бруска на вечерю, чверть цибулини, зо два зубки часнику. 

І нарешті, подбайте про марципани. Марципан — це цукрова пудра, збита з тертим мигдалем, але в Галичині марципанами часто називають всілякі солодкі смаколики. Чорний шоколад, родзинки, курага, горіхові ядра, мед, чи й просто карамельки — не якийсь там надмір у горах. 

Буває, при тяжкому переході жменя родзинок чи шматок шоколаду незамінні для відновлення сил. 

Бульби в мундирах не пропонувати

Спеціальна подяка за сприяння в підготовці матеріалу івано-франківському гіпермаркету «Велика кишеня».

текст і фото: Володимир ЗАНИК

Додати коментар

Захисний код
Оновити

Посилання