Імпровізація на тему снігоступів

Імпровізація на тему снігоступів.

Хто пробував ходити засніженими Карпатами, погодиться з думкою, що йти у снігоступах незрівнянно легше, ніж просто в черевиках. Але ж ці короткі широкі лижі коштують не копійки — ціни починаються від 600 гривень. Є чимало умільців, що роблять їх самі. І кожен витвір — по-своєму шедевр, у всякому разі, неповторний. Пропонуємо один із численних можливих варіантів виготовлення снігоступів. Ця конструкція не претендує на ідеал і, звичайно ж, дозволяє варіації та вдосконалення. Але наш варіант можна б узяти принаймні за основу. Хто не лінивий — нехай спробує.

Імпровізація на тему снігоступів

Трансформація радянського карнизу

Головна «фішка» наших снігоступів у тому, що їх каркас ми змайструємо з трубок, які можна зігнути, зробивши задертий носок, як у лиж (класичні снігоступи — прямі). Тоді вони не зариватимуться у сніг. Алюмінієві трубки придатних діаметру й товщини стінок (в описаному тут випадку відповідно 20 і 2 міліметри) можна знайти, скажімо, на «блошиному» ринку — для роботи цілком годиться старий радянський карниз. (Але тонкостінна сталева трубка для нашого ноу-хау теж годиться — хоч дещо важча, зате міцна). Придбаний карниз мав 2 метри 70 сантиметрів і його вистачило на обидва каркаси. Отже, до роботи. 

Імпровізація на тему снігоступів

Розрізаємо трубку навпіл. Позначаємо на кожній з половин середину. Тепер трубки слід зігнути. І тут — увага! Їх необхідно наперед розігріти над газовою плитою в місці згину — інакше метал трісне. Гнути треба обидві трубки разом, щоб вигин був ідентичний. Тому попередньо скріпіть їх, тісно перемотавши ізоляційною стрічкою чи скотчем. Згинаючи трубки, притисніть їх із зовнішнього боку, наприклад, до дерев’яного бруска. Інакше трубки не зігнуться в дугу, а перегнуться в одній точці, утворивши гострий кут. Крім того, в місці згину трубки можуть сплющитися, а така деформація зробить їх ламкими.

Запропонований варіант снігоступів має легко загострений носик. У такому випадку вигинаємо трубки спочатку на формі більшого діаметру (такого, який диктуватиме ширину снігоступа), а потім — меншого. Намагайтеся робити вигин в один прийом. Якщо заготовку надто зігнути, а тоді розгинати, вона може зламатися. Не робіть рвучких рухів, гніть плавно.

Імпровізація на тему снігоступів

Найскладніше — загнути носик каркаса. Якщо у вас вдома збереглися чавунні батареї, то можна це зробити, застромивши каркас між їх ребра. Не забудьте попередньо його нагріти над вогнем. Що менше дір, то кращий снігоступ Скелет готовий. Тепер робимо опору для носків та п’яток ваших ніг. Для цього будуть необхідні товста алюмінієва бляха чи широкий кутник, чи тонкий сталевий профіль — снігоступи мусять витримувати не лише вашу вагу, а й усього, що ви поклали в рюкзак.

Імпровізація на тему снігоступів

Перш ніж щось різати, рубати чи свердлити, уявіть, як ви в цьому маєте ходити. Прикиньте, де встановите кріплення, десять разів приміряйте, а тоді ріжте.  Отже, взуваємося в похідні черевики і приміряємо каркас. Прикидаємо, де має знаходитися ступня. Тепер ріжемо смуги бляхи і кріпимо зверху до каркаса — загинаємо навколо трубок, свердлимо дірки в місці згину бляхи і заклепуємо. (На опору для носка ми використовували кутник, тож була змога з однієї із граней зробити зубці, щоб снігоступи не ковзали). Заклепки легші, ніж гвинти з гайками, і тримають достатньо міцно. Не робіть багато отворів, вони послаблюють конструкцію. Щоб уникнути зайвих дірок у каркасі, можна, скажімо, опору для п’ятки зробити так: загнути «хвіст» металевої смуги навколо каркаса і закріпити її саму до себе, а не до трубки.

Імпровізація на тему снігоступів

Аби нога з опори для носка не зісковзувала вперед, добре би на пластині прикріпити фіксатори, що повторювали б форму ступні. Робимо їх з невеликих шматків кутників, трохи згинаючи так, щоб вони охоплювали ногу.

А тепер — обшивка. Для неї годиться тонка алюмінієва бляха. Вона легка і міцна, не рветься, як тканина. Її загинаємо навколо каркаса делікатно, потроху, дерев’яним предметом.

Імпровізація на тему снігоступів

Вуздечка для ноги

Щоб снігоступи трималися на нозі, треба зробити кріплення. Воно мусить складатися з чотирьох частин: тієї, що фіксує носок (1); утримує ногу, щоб не зісковзувала назад (2); притягує до снігоступа (3); оперізує ногу в суглобі (4). Для цього вам потрібні або шкіряні, або звичайні (такі, як на рюкзаках) неширокі ремінці. Першу частину (1) — для носка — можна виконати з ремінця з пряжкою або липучкою. Цю шлею треба пропустити через опору для носка, попередньо зробивши в ній прорізи, а можна прикріпити на заклепках. У такому випадку ремінець обов’язково складіть удвоє, зверху накладіть на нього бляшку і лише тоді заклепайте.  Другий елемент (2) кріпиться до першого на петлях. При цьому зовнішній коротший ремінець повинен мати регулятор довжини — пряжку, крізь яку треба пропустити довший внутрішній. Тоді вам буде легко встромити в кріплення ногу.

Імпровізація на тему снігоступів

Тепер робимо кріплення на опорі для п’ятки (3). Чіпляємо їх аналогічно тим, що на носку. На цих шлеях нашиваємо петлі, щоб фіксатор п’ятки (2) знаходився на потрібній висоті. До них же пришиємо й «поясок» (4), що оперізуватиме ногу в суглобі. Довжина цього ремінця теж повинна регулюватися пряжкою. У виготовленні цієї конструкції цілком можливі варіації. Важливо зберегти принцип — нога фіксується спереду, на п’яті і в суглобі.

Імпровізація на тему снігоступів

Не маєте змоги чи бажання морочитися з виготовленням кріплення — візьміть кріплення зі старих бігових лиж.

А тепер головне, щоби був сніг. Випробуйте свій ексклюзив на подвір’ї коло дому — і можна рушати в гори. 

текст і фото: Володимир БОБИК

Додати коментар

Захисний код
Оновити

Посилання