Тисяча печер України — відкриття тривають

Тисяча печер України — відкриття тривають.


Спелеологи жартома говорять, що першими дослідниками печер були древні люди, оскільки в підземних тунелях вони облаштовували собі житла, робили святилища, місця для жертвоприношень і поховань. Якщо ж серйозно, то перші наукові розвідки проводилися під землею років триста тому. Що стосується України, то на сьогодні тут відкрито понад тисячу печер, і на спелеомапі продовжують з’являтися нові підземні лабіринти.

 Тисяча печер України — відкриття тривають

Піонери печерних досліджень

У своїй праці 1721 року польський натураліст Габріель Жончиньскі згадує печеру біля села Нижнє Кривче (Борщівський район, Тернопільщина). А вже в наступній розвідці дає її невеликий опис: «Печера з тісним входом, така заплутана, що в ній можна заблудитися».

Дещо пізніше, у 1785 році, вхідні частини кількох печер Криму описує російський мандрівник родом із Пруссії Карл Габліц. Очевидно, цих дослідників і можна вважати першими на території України.

Тисяча печер України — відкриття тривають

У ХІХ столітті печери активно освоюються. Так, під час видобування вапняку (на Керченському півострові, у Севастополі тощо) були сформовані величезні штучні порожнини — катакомби. Одночасно велися й наукові розвідки. Скажімо, у другій половині XIX століття комісія з Краківської Академії Наук досліджувала печеру Вертеба, що на Тернопільщині. Тут було знайдено посуд і знаряддя праці часів трипільської культури.

У 1893 році декілька печер Чатир-Дагу, гірського масиву в центрі Кримського півострова, стали місцем екскурсій. На початку XX століття перших туристів почали водити в печеру біля села Кривче. 

Тисяча печер України — відкриття тривають

Під час Другої світової дослідження печер призупинилось. Їх використовували як склади та сховища. В печерах на Тернопільщині переховувались воїни УПА.

Сам термін «спелеологія» (від грецького spelaion — печера) виник у Європі наприкінці XIX століття. Четвертого серпня 1893 року на засіданні конгресу французької асоціації підтримки наукових досліджень цей термін вжив місцевий дослідник Едуард Альфред Мартель. В Україні ж його вперше використав молодий геолог Валерій Махаєв у 1937 році. Він розробив перше спелеологічне районування Криму, виділивши на півострові печери карстового, вулканічного та антропогенного походження. До часу роботи Махаєва дослідники вже описали 31 печеру на півострові.

 Тисяча печер України — відкриття тривають

Спелеологія як сучасне поєднання науки, спорту і туризму сформувалась на теренах України на початку 60-х років минулого століття. У цей час при академії наук УРСР працювала Комплексна карстова експедиція. Окрім п’яти «штатних», щоліта до неї приєднувалися «неофіційні» загони науковців з усієї країни. Експедиція переважно працювала над дослідженням кримських печер. 

Нові лабіринти підземель відкривали паралельно з науковцями і спортсмени — члени карстових та спелеоклубів, що формувалися в багатьох містах колишнього Союзу. До дослідження кримських печер долучились аквалангісти, вони проходили сифони (місця, де тунелі перериваються водою), відкриваючи нові продовження печер.

Тисяча печер України — відкриття тривають

Саме в Криму в 1962 році відбувся перший всесоюзний зліт спелеологів. Після нього активність досліджень ще більше зросла. Спелеологам вдалось пройти печери, повністю заповнені водою. Спортсмени опустилися на дно печер-колодязів глибиною до 500 метрів. 

Перші невеликі печери в Карпатах були відкриті у післявоєнний період. Дослідники, зокрема члени Комплексної карстової експедиції, оглянули у горах близько 35 карстових порожнин. У 60-х роках спелеологи вивчали шахти Солотвина, і вже у 1968 році тут заснували на той момент єдину в СРСР алергологічну лікарню.

Тисяча печер України — відкриття тривають

На Поділлі в повоєнні роки дослідження печер проводили активісти спелеосекцій з Тернополя та Львова. Лопатами і відрами вони розчищали кілометри нових підземних тунелів. Таким чином розкопали на Тернопільщині найдовші в Європі печери, а до кількох підземель були розроблені екскурсійні маршрути.

У вже відкритих печерах почали проводити туристичні змагання. У 1969 році в печері Млинки організували перші республіканські змагання спелеотуристів України.

 Тисяча печер України — відкриття тривають

Слідом за науковцями та спортсменами-туристами в печери йшли і звичайні відвідувачі, залишаючи після себе на стінах підземель написи типу «Тут був Вася», смітячи та часом забираючи з собою як сувеніри уламки мінеральних утворень. Тому спелеологи, досліджуючи нові печери, намагалися, по можливості, закривати їх від небажаних відвідувачів.

Крим підземний

Наразі в Україні відкрито вже далеко за тисячу печер і гротів. Переважна більшість із них знаходиться у двох районах країни. Близько 900 печер — на території Кримського півострова та близько 100 — на Поділлі (переважно на Тернопільщині). Більшість кримських підземель розміщені у межах трьох гірських комплексів — Чатир-Дагу, Карабі-Яйли та Ай-Петринської Яйли. Найвідоміша печера Криму — Мармурова на Чатир-Дагу. Особлива вона тим, що найкраще з усіх природних підземель України обладнана для екскурсій, і, відповідно, найбільш відвідувана туристами. Протяжність розвіданих ходів печери складає понад два кілометри, з них більше кілометра — екскурсійний маршрут. Заслуга у відкритті, збереженні й обладнанні Мармурової належить сімферопольським спелеологам. 

Тисяча печер України — відкриття тривають

Для входу в неї споруджено штучний десятиметровий тунель. У самій же печері вздовж екскурсійного маршруту обладнано пішохідну доріжку з поручнями. З неї туристи милуються на підсвічені скупчення сталагмітів, що своїми контурами нагадують тварин і казкових персонажів. Тож і отримали відповідні назви — Слоненя та Мамонт, Господар печери, Дід Мороз, Царівна-жаба...

До спелеокомплексу Мармурової входить також обладнана для відвідування печера Еміне-Баїр-Хосар (вона ж — печера Мамонтів), де знайдено і виставлено для оглядин туристів рештки давніх тварин — мамонта, печерного ведмедя, шерстистого носорога. До цього ж комплексу відносять необладнані печери: Тисячоголову, Холодну та Триочку.

Найдовша в Криму і унікально красива печера Кизил-Коба (Червона), що знаходиться у верхів’ї найбільшої кримської ріки — Салгіра. Всередині ж самої печери (довжиною понад 20 кілометрів) також тече ріка. У 12 місцях вода повністю перекриває ходи підземелля, і до наступної зали доводиться пробиратися під водою. Печера відкрита для відвідувачів, їм тут навіть влаштовують екскурсії з доланнями сифонів.

 Тисяча печер України — відкриття тривають

Ще однією унікальною печерою Криму є Солдатська Шахта. Це найглибша карстова шахта в Україні. Наразі найнижча її розвідана точка знаходиться на глибині 517 метрів нижче рівня входу. Для пересічного туриста Солдатська Шахта практично недоступна. Адже для її проходження потрібно використовувати спеціальне обладнання. Печера переривається глибокими колодязями і сифонами.

Печери Тернопільщини

Поділля відзначається високою концентрацією печер. Лише в одному Борщівському районі їх понад 30. Саме тут починається найбільша в світі гіпсова печера — Оптимістична. Зараз на карту нанесено до 230 кілометрів її підземних ходів. Кожне нове дослідження, яке проводять переважно першовідкривачі Оптимістичної — львівський спелеоклуб «Циклоп» — додає печері кількасот або й кілька тисяч метрів довжини. 

Тисяча печер України — відкриття тривають

Відвідують це підземелля лише спелеологи-професіонали, адже для любителів її лабіринти занадто складні. Та й до принад — підземних озер і різнобарвних скупчень кристалів — потрібно долати десятки кілометрів не надто цікавого маршруту.

Печера Озерна, вдвічі менша за Оптимістичну, знаходиться трохи північніше, в тому ж таки Борщівському районі. На карту нанесено близько 116 кілометрів тунелів, третину з яких займають підземні озера — основна прикраса цієї печери. В одному із залів підземелля, як і в Оптимістичній, обладнано базовий спелеотабір. Для пересічних туристів Озерна закрита.

Тисяча печер України — відкриття тривають

Тернопільщина характеризується не тільки високим скупченням печер, але й тим, наскільки тут спелеологи опікуються підземеллями. Найбільші й найцікавіші печери оголошено заповідними зонами, вони закриті для сторонніх. Туристів же переважно водять у Вертебу, Кришталеву та Млинки.  Займаються цим спелеоклуби й організації, що опікуються цими печерами. 

Печера Вертеба (окрема розповідь публікувалася в журналі «Карпати» № 1 (13) за січень 2007 року) у Борщівському районі — напевне, радше археологічна, ніж геологічна пам’ятка. У привхідній частині восьмикілометрового підземелля відкрили перший у світі музей трипільської культури. Кажуть, що понад п’ять тисяч років тому наші предки проводили там язичницькі обряди. Туристам показують тільки частину печери, де саме і знаходиться музей. Продовження лабіринту є важкодоступним і маловидовищним.

Тисяча печер України — відкриття тривають

— Відвідувачам тут показують кілька залів печери, розповідаючи історію трипільської культури, — пояснює учасник тернопільського турклубу «Кристал» Роман Задорожний. — Найцікавіший — великий зал, де відтворена діяльність древньої людини. Тут виставлені скульптури трипільців, відображені побутові сцени. Загалом екскурсія триває до години. За цю печеру відповідають спелеологи Борщівського краєзнавчого музею, тож про екскурсію потрібно домовлятися саме з цією структурою.

Найдавніше відкрита для екскурсій — печера Кришталева, що біля села Кривче на Борщівщині. Часом її ще називають Шкільною.

Тисяча печер України — відкриття тривають

— Коли не приїдеш, там завжди багато шкільних автобусів, діти великими групами чекають в черзі на екскурсію, — каже Роман Задорожний. — Печера унікальна тим, що весь екскурсійний шлях її освічений. Прохід цим підземеллям не потребує спеціальних навиків, обладнання, одягу. Йти сюди можна навіть дівчатам у спідницях і на «шпильках». Туристам проводять годинну екскурсію, по казуючи кам’яні зображення на стінах печери, розказують легенди цього місця.

Вже описана в журналі (№ 12 (24) за грудень 2007 року) печера Млинки знаходиться неподалік села Залісся Чортківського району. Підземелля це унікальне тим, що в ньому зібрано усе, чим взагалі вражають підземелля — різнобарвні кристали, сталактити, сталагміти, невеличкі озерця води на каменях. Екскурсії ведуть п’ятьма основними маршрутами. Печера цікава як новачкам, так і тим, хто уже не раз пробував себе у спелеології. Найкраще відвідувачам запам’ятовується долання тріщин. Окрім звичайних спелеооглядин, в печері проводять екскурсії-«квести» — цікаві підземельні ігри для туристів, наприклад, «порятунок пропалих спелеологів».

Тисяча печер України — відкриття тривають

Новонароджена Музейна

Попри велику кількість досліджених підземних ходів, очевидно, що багато печер — як на Поділлі, так і в Криму — ще не відкриті. Щороку спелеологи додають до списку нові назви. Минулий рік, до прикладу, відзначився відкриттям на Борщівщині підземного ходу, який українські ЗМІ помилково назвали найдовшою печерою світу. Насправді ж члени спелеологічної секції при Борщівському краєзнавчому музеї виявили невеликий хід неподалік села Більче-Золоте Тернопільської області. Підземелля розташоване між двома найбільшими печерами цього району — Оптимістичною та Озерною. Якби завдяки йому ці дві печери вдалося об’єднати, утворилась би більш ніж трьохсоткілометрова система.

— Про існування ходу тут знали давно,— каже керівник спелеосекції Михайло Сохацький. — Кілька років тому вже починали розкопувати, але його завжди заливало водою. Навесні 2007 року вирішили довести почату справу до кінця. Відкачавши воду з печери, почали розчищати вхід. Вийняли кілька тонн землі. Аж тоді вдалося зайти всередину.

Тисяча печер України — відкриття тривають

Відкриту печеру назвали Музейною — на честь музею, при якому працюють спелеологи. Зараз на карту вже нанесли кількасот метрів її ходів. Спелеологи як люди забобонні загадувати наперед не хочуть, однак сподіваються, що ця печера принесе багато приємних сюрпризів і вкладена праця буде винагороджена цікавим відкриттям.

Печери популярні й... беззахисні

Відкриваючи нові печери, люди дізнаються щось нове. Однак цим самим вони, так би мовити, обеззброюють красоти підземелля. Адже за першодослідниками приходять шукачі пригод і екстріму, що часто закінчується вандалізмом і непоправними втратами для природи. Окрім пасивного вкладу в зміну вигляду печер, як-от витоптування долівки чи внесення в середовище підземелля нетипових для неї мікроорганізмів, відвідувачі відзначаються й активними спробами залишити свій слід. У відкритих загалу печерах можна побачити написи на кшталт «Ваня+Лєна».

Тисяча печер України — відкриття тривають

Печерні вандали залишають купи сміття, нищать унікальні кристали, сталактити і сталагміти. Тож одразу після відкриття спелеологи задумуються над тим, як вберегти підземні красоти від небажаних відвідувачів. 

— Щоб захистити печери, потрібно за кожною закріпити «господаря», який би відповідав за її збереження, — стверджує засновник Тернопільської спелеосекції Володимир Радзієвський. — Найбільші і найцінніші печери варто замкнути і припинити таким чином неорганізоване відвідування їх випадковими людьми. У деяких же печерах, наприклад, Млинках, Кришталевій, потрібно відкрити загальнодоступні екскурсійні маршрути для масового відвідування.

Тисяча печер України — відкриття тривають

Для цього доведеться вкласти немалі кошти в підземне обладнання й відповідну інфраструктуру — облаштувати під’їзд до входів у печери, готелі для туристів, навіть ті ж санвузли. І вирішення цих питань саме на часі. Адже налагодження таких маршрутів можедавати немалі прибутки. 

текст: Андрій ЯНОВИЧ

 

Додати коментар

Захисний код
Оновити

Посилання