Вперед, срібні ковзани!

Вперед, срібні ковзани!

У містах позамерзали ставки й озера. На заледенілі водойми висипав люд на ковзанах. Ще більше любителів поковзатися приймають криті катки. А ви ще не пробували себе у цьому веселому виді спорту? Тоді гайда на ковзанку! Сподіваємося, наша «інструкція до дії» полегшить вам перші кроки на льоду та зробить падіння не таким несподіваним і неприємним.

Вперед, срібні ковзани!

Без вікових обмежень

Існують протилежні думки щодо складності катання на ковзанах. Одні «ветерани» застерігають початківців, що вчитися ковзанярству важко і довго, інші заспокоюють, мовляв, це досить просто і падати на лід насправді зовсім не боляче. Все залежить від індивідуального досвіду людини, яка дає вам свої рекомендації.

За словами Надії Дорош, інструктора з фігурного катання «Льодової арени» в місті Івано-Франківськ, починати кататись на ковзанах ніколи не пізно — вікових обмежень у цьому спорті немає. Звичайно, хто навчився ковзатися змалку, той почуває себе на льоду дещо впевненіше, але в будьякому випадку боятися спробувати просто безглуздо.

Незалежно від того, чи ви хочете навчитися катанню на льоду для власного задоволення, чи бачите себе майбутнім фігуристом або хокеїстом, починати доведеться з освоєння базових елементів техніки — ковзних кроків, виконання поворотів і гальмування.

Щоб освоїти техніку катання, необхідно пам’ятати, що лезо ковзана для фігурного катання (саме такі ковзани переважно видають пункти прокату при критих катках) має поздовжній жолобок, який ділить його на зовнішнє та внутрішнє ребра. Різні прийоми катання використовують або одночасно обидва, або якесь одне ребро леза.

Вперед, срібні ковзани!

Уроки... падіння

Перший вихід на каток познайомить вас із такою трудністю, як утримання рівноваги. Спочатку походіть у ковзанах у приміщенні. Якщо ковзани пасують вам за розміром і достатньо туго зашнуровані, ступні не будуть сильно «гнутися» набік. А от вже ставши на лід, перш за все не напружуйте надмірно м’язи. В міру розслабтеся, злегка зігніть ноги в колінах, дещо нахиліть тулуб уперед, руки не розводьте далеко в боки і тримайте їх долонями вниз. Така стійка не лише допоможе встояти на ногах, вона також вимагається для правильного розгону, але про це згодом.

Люди, добре знайомі з ковзанами, кажуть, що неможливо навчитися кататись, постійно тримаючись за стінки катка. Високий борт тягтиме до себе, як магніт, адже він опора надійна. Але якраз до борта не слід тягнутися. Залежність від додаткової підтримки на льоду обернеться затяжною «акліматизацією». І пройде багато часу, перш ніж ви позбудетеся відчуття невпевненості. Тож мусите подолати страх «відкритого льоду» і пробувати перші кроки за кілька метрів від борта. Так ви частіше падатимете, зате швидше знайдете свій центр ваги і навчитеся правильно... розпластуватись на льоду. Як не дивно, це один із важливих навиків катання на ковзанах.

Вперед, срібні ковзани!

Якщо передбачаєте, що за мить упадете (наприклад, зіткнетеся з кимось), зразу намагайтеся присісти. Утративши рівновагу, не розмахуйте руками з метою втримати баланс. Падаючи вперед, повертайте тіло в повітрі так, щоб «лягти» набік, на зовнішню частину стегна й гомілки. Кожен ковзаняр-фігурист має вироблений навик — при падінні вперед голова різко йде назад, попереджаючи удар об лід підборіддям.

І навпаки, падаючи назад, треба різко нахилити голову вперед, у той же момент підстрахувати себе зап’ястями напружених рук.

При кожному падінні руки завжди рефлексивно простягатимуться, щоб пом’якшити удар, але без використання спеціального захисту (налокітників, рукавиць) є небезпека забити долоні або лікоть.

 Вперед, срібні ковзани!

Встань і йди

Ковзаняр мусить уміти правильно підводитись. Незалежно від того, на який бік ви впали, найлегше це робити, ставши навкарачки. Одним ковзаном треба стати на лід, впертися руками в коліно цієї ноги і підвестися.

Є люди, які навчилися кататися на ковзанах у дитинстві і доволі непогано «виглядають» на ковзанці (йдеться не про фігурне катання, а про ковзани як масову розвагу), але багато з них насправді панічно бояться падати. Тепер, у дорослому віці, їм цей страх перебороти дуже важко, а то й неможливо. Ви маєте змогу свідомо подолати цей страх ще в зародку. Постійно переконуйте себе, що у падінні на лід немає нічого страшного. Падайте й підводьтеся частіше, це урізноманітнить уроки катання і зробить їх ефективнішими. Якщо ви вчитеся кататися на ковзанах разом із дитиною, кажіть їй, щоб не плакала щоразу, як беркицьнеться на лід. Перетворюйте кожне падіння у веселу пригоду.

Лівою, правою...

Пора спробувати рухатись на ковзанах. В основі технічно вірного ковзання лежить плавне перенесення маси тіла з однієї ноги на іншу. Спершу потрібно навчитися тримати рівновагу, стоячи на одній нозі. У цьому допоможе нескладна вправа, яку можна спершу виконувати у приміщенні, а згодом і на льоду. Почергово відривайте від підлоги то одну, то іншу ногу, одночасно злегка піднімаючи стегно; не допомагайте собі руками. Виконуйте вправу в якомусь певному незмінному ритмі, адже ковзання також має в собі ритм. Недарма на критих катках постійно лунає музика.

На катку з цієї вправи можна поступово перейти у справжній рух. Із дещо зігнутими ногами і нахиленим корпусом зробіть кілька дрібних кроків. Набравши таким чином бодай якусь швидкість, спробуйте тепер почергово відштовхуватися від льоду внутрішніми лезами ковзанів, ставлячи ступні під великим кутом до напряму руху. (Ця техніка може декому нагадувати їзду на самокаті).

Плавно «перекидайте» центр ваги вбік, на ногу, котрою ковзаєте. Завдяки трохи більшому нахилу тулуба і відштовхуванню іншою ногою відбуватиметься рух вперед. Ногу, якою відштовхуєтеся, відводьте під невеликим кутом до вектора руху, а підтягуючи назад, не згинайте надто, щоб у момент перенесення на неї центру ваги не було сильного удару ковзана об лід.

Вперед, срібні ковзани!

Інша техніка розгону і бігу на ковзанах освоюється з так званої «позиції Т». У ній стопа опорної ноги (на якій відбуватиметься ковзання) прилягає п’ятою під прямим кутом до стопи іншої ноги (котра, розгинаючись, виконує відштовхування від льоду внутрішнім ребром ковзана). Щоб стартувати і за короткий час розбігтися до високої швидкості з цієї позиції, потрібна велика частота кроків, при яких ковзани розставляються праворуч і ліворуч.

Одночасно з освоєнням ковзного кроку доведеться вчитися повертати. Якщо не хочете втрачати швидкості, мусите виконувати поворот на ходу. Треба трохи відхилитися всім тілом у бік повороту. Скажімо, при повороті вліво відштовхуйтеся правим ковзаном, лівим же просто ковзайте на зовнішньому ребрі леза. А ковзаючи на паралельних ковзанах (не крокуючи), так само нахиліться всім тілом і сильніше зігніть ту ногу, в бік якої повертаєте. При цьому напружте м’язи ніг, щоб ковзани не роз’їхалися. Чим різкіше ви «перекидаєте» масу тіла в бік повороту, тим він крутіший.

Не забувайте, що на катку ніщо не вдаватиметься добре з першого разу. Мине щонайменше година, перш ніж ви навчитеся більш-менш упевнено ковзати й повертати. 

Вперед, срібні ковзани!

Гальмування

Ефективне маневрування на ковзанах неможливе без гальмування. І не обов’язково мається на увазі професійний хокей чи фігурне катання. Досить уявити собі звичайний каток, переповнений людьми, які рухаються доволі хаотично й непередбачувано, — в таких умовах навик гальмування просто необхідний.

Узагалі техніка гальмування є складнішою в опануванні, ніж ковзний крок. Вимагається добре вміння утримувати рівновагу, а також натреновані м’язи ніг. 

Для початківця простіше буде гальмувати за допомогою однієї ноги. Можна виставляти ковзан перед себе, повертаючи ступню всередину і зводячи коліна разом. Гальмування відбувається за рахунок тертя об лід леза ковзана, яке треба ставити не на зовнішнє або внутрішнє ребро, а під прямим кутом до поверхні льоду. Цей прийом виконується на зігнутих ногах і називається «гальмування напівплугом». Можна й ставити ногу позад себе, вивертаючи носок назовні і притискаючи лезо ковзана до льоду зовнішнім ребром.

При гальмуванні «плугом» задіюються обидва ковзани. Ступні злегка повертаються всередину, ноги при цьому мають бути напружені і зігнуті в колінах, а центр ваги зміщений назад.

Радикально інший прийом гальмування здійснюється не лише поворотом ковзанів перпендикулярно напряму руху, а й розворотом цілого тіла. Ковзаючи на паралельних ковзанах, починайте повертатися з голови, плечей, тулуба, потім різко поверніть ковзани під прямим кутом до вектора руху. При цьому тіло відхиліть у протилежний бік і зігніть ноги в колінах, амортизуючи інерцію тіла. За рахунок сильного тиску ковзанів на лід досягнеться значно швидше гальмування, ніж при попередньо описаних способах, але й навчитися цьому прийому важче.

Безпека

Вірогідно, крім вас, на катку будуть інші люди, а серед них, мабуть, не один ковзанярпочатківець. Перші години на катку вам не вдаватиметься вправно виконувати повороти. Зауважили невдаху, який простягнувся на льоду поблизу — заздалегідь старайтеся обминути його, щоб не поранити лезом ковзана. Якщо ж самі впали, тримайте руки ближче до тіла і намагайтесь якнайшвидше звестись на ноги.

Зважайте на ковзанярів, які «виписують» дуги й піруети спиною вперед. Ентузіасти цієї техніки катання не завжди дивляться позад себе, тому зіткнення з ними не виключені.

За неписаним правилом критих катків, ковзатися слід вздовж борта в одному напрямі (за або проти годинникової стрілки), щоб на ковзанці не створювався «двосторонній рух». Та майте на увазі, що насправді далеко не всі дотримуються цієї інструкції.

Сподіваємося, описаних елементів техніки вистачить для безпечної та приємної їзди на ковзанах. Якщо ви вже освоїли ази ковзанярства і маєте снагу опановувати складніші прийоми, завжди можна звернутися до інструкторів з фігурного катання, які є при катках. 

текст: Андрій ШУСТИКЕВИЧ

фото: Денис ТРОФІМОВ, Мирослав КУШНІРЕНКО

 

 

Додати коментар

Захисний код
Оновити

Посилання