Довга історія простого винаходу

Довга історія простого винаходу.

Зародження ковзанярського спорту було продиктоване давньою життєвою потребою людини швидко й легко пересуватися на льоду. Разом з тим, історія такого, здавалося б, простого винаходу, як ковзани, губиться у віках. Століття, коли люди навчились ковзанню на льоду, досі не встановлено, не кажучи вже про точну дату. Але деякі цікаві факти про ковзани нам усе-таки відомі.

Довга історія простого винаходу

Прадавній спорт

Археологи стверджують, що ковзанярство у його прадавній формі було дуже поширеним заняттям у північній Європі — на території сучасних скандинавських країн, Великобританії, Голландії. Найдавніші примітивні ковзани, відомі вченим, датуються — дуже приблизно — третім тисячоліттям до нашої ери. Численні знахідки такої давності, зроблені у XIX столітті, приміром, у Швейцарії, Фінляндії, Німеччині чи Польщі, навіть важко назвати ковзанами, адже йдеться про примітивні пристосування, виготовлені з кісток свійських тварин (найчастіше бралася гомілка коня, рідше — корови або вівці). Встановлено, що кістка з одного боку полірувалась, а іншим прикладалася до підошви взуття і прив’язувалася до ноги шкіряними пасками.

На відміну від сучасних металевих, кістяні ковзани не «різали» лід, тому техніка пересування на праковзанах мало нагадує нинішні ковзанярські рухи. Для розгону на них використовувалися дерев’яні палиці з гострими (можливо, металевими) наконечниками. Такий спосіб пересування був, порівняно з сучасною технікою, нераціональним і потребував учетверо більше фізичних зусиль.

Довга історія простого винаходу

Доля металевого ковзана

Батьківщиною ковзанярського спорту вважається Голландія. Там звичай долати великі відстані на ковзанах виник раніше, ніж в інших країнах. Цьому сприяло географічне положення країни, яка знаходиться нижче рівня моря і помережана густою сіткою каналів. Одинадцять найбільших міст північної Голландії з’єднувалися каналами загальною довжиною 185 кілометрів. Пересування поверхнею льоду було для голландців одним із основних засобів комунікації. В Нідерландах ковзання на льоду поширювалося в усіх соціальних прошарках, але в інших країнах Європи ця розвага була привілеєм можновладців і аристократів.

Близько 1250 року в Голландії з’явилися перші ковзани з металевим полоззям, вмонтованим у дерев’яну підошву. Близько 1500 року голландці удосконалили лезо, надавши йому два ребра, знявши цим необхідність використовувати палиці, адже тепер для руху на льоду стало можливим відштовхуватися ногами. Ця подія вважається початком історії ковзанів сучасного зразка.

Поява ковзанів у Англії спричинена тими ж обставинами, що і в Голландії. У східній частині Великобританії на площі 1300 квадратних миль розкинулась мережа каналів та боліт, і ковзани в зимову пору були раціональним засобом подорожування. Відомо, що вже в XII столітті на замерзлих болотах північніше Лондона молодь розважалася на кістяних ковзанах.

Згодом в Англії стали використовуватися металеві ковзани на дерев’яній платформі, які на початку XVII століття поширилися в багатьох країнах Європи. Сталь для виготовлення лез доставлялася з Великобританії в Голландію, де англійці налагодили для себе масове виробництво ковзанів. До середини XIX століття вони традиційно мали такий вигляд: низькі, короткі ззаду леза, передній кінець яких закручувався вгору. Поступово лезо змінило свою форму — закручений кінець зник, а лезо дещо видовжилось дозаду.

З Англії ковзани потрапили в Америку й Канаду. Саме у США у 1848 році був створений перший суцільнометалевий ковзан (без використання дерев’яної підошви). Через менш ніж 20 років лезо отримало зубці, які тепер є невід’ємною частиною ковзанів для фігурного катання. У другій половині XIX століття ковзанярство стало «модою віку», ковзани з суцільнометалевим лезом випускалися й продавались масово.

За винятком незначних деталей і диференціації за видами ковзанярського спорту, конструкція ковзанів донині залишається незмінною. Але варто подивуватися, як довго історія йшла до того, щоб сьогодні дорослі й малі мали задоволення від ковзання на льоду, а фігурне катання, хокей і бігові змагання тішили мільйони глядачів. 

текст: Андрій ШУСТИКЕВИЧ

графіка: Ірина ПОГРІБНА

Додати коментар

Захисний код
Оновити

Посилання