Славське приймає художників

Славське приймає художників.

Українські митці здавна охоче «освоювали» Карпати, і, зрозуміло, особливо — осінні, сповнені буяння неймовірної палітри півтонів і яскравих контрастів. З-поміж різних куточків цих гір частіше вибирали Гуцульщину — як більш екзотичну. Свого часу і Новаківський, і Сельський, і художники наступних поколінь, а ось уже недавно Параджанов та Якутович облюбували Чорногору, Верховину, Ворохту, Дземброню, Делятин. Відомими в художницькому середовищі стали й закарпатські Хуст, Мукачеве, Драгобрат. Але в горах на Львівщині, у курортному містечку Славське, пленер живописців відбувся чи не вперше.

Славське приймає художників

Завдяки певній сміливості і нетрадиційності мислення господарів ресторану «Максим» і власників гостинної «Приватної оселі Арєф’євих» пані Оксани і пана Дмитра, тридцять художників з усієї України зібралися в гірськолижному Славському і провели два тижні плідного пленеру. Ідея виникла не спонтанно. Приймаючи впродовж декількох років художників Львівської національної академії, Арєф’єви утвердилися в думці, що справа є надзвичайно плідною і взаємокорисною. Окремі роботи художників залишилися у Славському і тепер прикрашають інтер’єри турбаз, ресторанів, помешкань. А за художниками у літній нелижний сезон потяглися меценати та шанувальники мистецтва. З часом стало звичним, що господарі у такий спосіб вдихнули новий струмінь у звичний триб життя «лижного» селища і наповнили так звані «мертві сезони» захоплюючим і комерційно вигідним сенсом.

І ось у травні нова зустріч вже давніх друзів, художників та Арєф’євих, стала початком роботи над справжнім мистецько-туристичним проектом. За підтримки селищної влади на чолі з головою Михайлом Кінашем, Львівської національної академії мистецтв, ректором якої є Андрій Бокотей, у Славське запросили тридцятьох художників зі Львова та Львівщини, Закарпаття, Криму, Києва. Прибули сюди навіть митці з Казахстану й Сполучених Штатів. З’явилася змістовна програма акції, її емблема, а зрештою — добрий розголос про можливість для всіх, хто любить малювати, приїхати сюди, щоб відпочити й попрацювати.

Славське приймає художників

Затишне Славське, що зазвичай асоціюється найперше з лижним туризмом, виявилося навдивовижу придатним до мистецьких студій, творчих медитацій, імпровізованих виставок, художницьких прогулянок навколишніми невисокими горами. А вечорами тут так пасує, оглядаючи новостворені полотна, дискутувати на мистецькі теми в товаристві колег та самих господарів.

Славське приймає художників

Під час двотижневих пленерних вправ пройшов і окремий майстерклас з дітьми тутешньої школи. Діти різного віку із захопленням малювали незнайомими для них дотепер фарбами, пастелями, олівцями. Вони виявили цілковиту готовність до серйозного розуміння малювальних практик, спостережень за природою та оточуючими. Навіть поза межами майстеркласу хлопці та дівчата не полишали своїх художників-наставників. Завершальний показ дитячих малюнків розчулив і вчителів, і самих школярів. Нагороди й призи дісталися усім, навіть найменшим.

А підсумкова виставка в залі ресторану «Максим» була гідна столиці. Локальність місця і рівні для всіх художників умови для творчості насправді вилилися у вражаюче різноманіття стилів, жанрів, підходів, бачень. Тож і каталог як один із результатів пленеру обіцяє бути цікавим. «Змагання» між вихідцями різних живописних шкіл підкреслило образ благодатного куточка Карпат Славського — вдячної натури не лише для відпочиваючих, туристів, а й митців. Про це на прощальній вечірці говорили й Андрій Бокотей, і ректор Київської національної академії мистецтв Андрій Чебикін, і вчений секретар Академії художеств України Микола Яковлєв.

Славське приймає художників

Десятки картин знайшли своїх нових власників, і ті шанувальники мистецтва, що побували в Славському в дні пленеру, переконалися: сюди ще слід приїжджати на зустріч із художниками. При цьому варто мати достатньо місця в машинах, контейнерах, боксах і певний запас фінансів для нових творів. А самі художники поїхали звідси з достатньою кількістю вражень та матеріалів, щоб малювати Славське ще тривалий час. 

текст: Ігор ПАНЧИШИН

фото: Ігор ОКУНЕВСЬКИЙ

Додати коментар

Захисний код
Оновити

Посилання