Катамаран — для тихих та норовливих потоків

Катамаран — для тихих та норовливих потоків.


Сучасний етап розвитку водного туризму надає екстремалу чимало можливостей у обранні засобу сплаву. Традиційні на Заході діаметрально протилежні за своєю суттю каяк (одномісна байдарка) та рафт (великий надувний човен для комерційного сплаву), з’явившись у нас, мали б витіснити конструкції водників часів СРСР. Однак, як не дивно, так не сталося. Найкращі зразки вітчизняних сплавзасобів, що були вигадані ще у 1970–80-ті роки, відстояли свої позиції, навіть почали поширюватися за кордон. До них можна віднести улюблені в українських туристів байдарку і, безумовно, спортивний катамаран.

Катамаран — для тихих та норовливих потоків


Історія виникнення

Можна сказати, що поява катамарана на теренах колишнього Радянського Союзу була неминуча. З одного боку, «залізна завіса» не пропускала на ці терени тогочасні винаходи світового водного туризму. З іншого боку, радянські сплавзасоби не дозволяли пройти багато з річок Сибіру та Середньої Азії (справа у тому, що каркасна байдарка тендітна і не витримує складних перешкод, а популярний на той час варіант туристського плота надто неповороткий для швидкоплинних звивистих річок).

Перший варіант спортивного туристського катамарана з’явився у середині 70-х років минулого століття. Автором ідеї вважають москвича Сергія Папуша. Винайдений сплавзасіб — це конструкція, що складається з двох надувних сигароподібних балонів, з’єднаних за допомогою металевого або дерев’яного каркаса. Ідея виявилась настільки вдалою і, без перебільшення, революційною, що, попри відсутність серійного виготовлення, попри складності з індивідуальним пошивом, уже через 10–15 років катамаран став найпопулярнішим засобом сплаву порожистими річками. На ньому вдалося підкорити найскладніші ріки Алтаю, Саян, Паміру, Кавказу.

Звичайно, з часом конструкція катамарана зазнавала вдосконалень. Традиційну посадку для спортивних та більш екстремальних зразків катамаранів замінили так звані колінні упори, які спочатку були жорсткими, а потім стали надувними. Найпростіша сигароподібна форма балона для катамаранів збільшеної тоннажності трансформувалась у форму «верблюд» із потовщеннями («горбами») в носовій та кормовій частинах. Покращувалась якість матеріалів, з’явились так звані монобалонні катамарани, були модифіковані клапанні отвори, через які напомповується повітря, розроблені додаткові дрібні зручності.

Однак, так чи інакше, і зараз у найсучасніших зразках цього популярного туристського сплавзасобу можна впізнати основні риси винаходу Папуша. У період перебудови та одразу після розпаду СРСР з’явилася велика кількість фірм, які, зібравши досвід радянських туристів, почали серійне виготовлення катамаранів. Сьогодні можна впевнено казати, що зразки кращих виробників цих сплавзасобів за якістю нічим не поступаються рафтам зарубіжних виробників. Разом з тим, катамаран набагато доступніший за ціною. Саме цими факторами, можливо, і пояснюється, чому туристський катамаран і нині зберіг свої позиції на ринку.

Катамаран — для тихих та норовливих потоків

Сучасні катамарани

Отже, нам уже відомо, що сучасні нащадки винаходу Папуша відзначаються великим розмаїттям як зовнішнього вигляду, так і будови. Основна їх відмінність полягає у різних типах балонів. За способом наповнення повітрям вони поділяються на балони з внутрішніми ємностями та монобалони. За кількістю незалежних елементів надування балони діляться на одно- та багатосекційні. За формою — на традиційні або змінені. За способом сидіння — на балони з традиційною посадкою та колінними упорами.

Також важливими характеристиками катамарана є об’єм балонів та кількість людей, для якої призначений катамаран (кількість обладнаних посадкових місць). А тепер розгляньмо детальніше тонкощі конструкції балонів.

Назва «балон із внутрішніми ємностями» означає, що кожен балон катамарана, по суті, складається з двох, де один вкладений в інший. Зовнішній при цьому, як правило, зроблений з міцної тканини і виконує захисну роль. Внутрішній — надувний. Його функція така ж, як і в автомобільної камери. Він утримує повітря під тиском і таким чином надає зовнішньому балону потрібної форми. У тому ж випадку, коли балон герметичний, без додаткової внутрішньої ємності, його називають монобалоном, а катамаран — монобалонним.

Можна довго сперечатись про переваги та недоліки перших і других. Так, балони з внутрішніми ємностями у порівнянні з монобалонами є важчими, менш зручними при збиранні та обслуговуванні або транспортуванні.

Катамаран — для тихих та норовливих потоків

Натомість вони забезпечують вищу надійність та захист від ушкоджень, а також дозволяють виготовляти балони складної форми. Монобалонні катамарани зручно використовувати при сплавах по простих річках, коли вага та швидкість збирання катамарана є вирішальними показниками. У той же час для експедицій у віддалені ділянки, коли важливою є надійність, більш доцільно використовувати балони з внутрішніми ємностями.

Наявність у балоні катамарана двох або більше незалежних секцій зновутаки робить сплавзасіб надійнішим у випадку можливого пошкодження. Якщо одна секція і втратить повітря, воно залишиться в іншій, що дозволяє завершити сплав в аварійному режимі. Як правило, монобалонні катамарани односекційні, а дві секції і більше — перевага катамаранів із внутрішніми ємностями.

Перші катамарани складалися з балонів сигароподібної, тобто традиційної форми. Різниця полягала лише в довжині та діаметрі надувної частини. Але проходження маршрутів на річках з великим видатком води (Видаток води — її кількість, що протікає через переріз річки протягом одної секунди), потужними хвилями та «бочками» змусили розробників внести корективи у конструкцію. Так, у катамаранів поступово стали «товщати» носова та кормова частини, і зі звичайної сигароподібної форми балони набрали так званої форми «верблюд». При однаковій довжині потовщений ніс та корма у катамарана з балонами-«верблюдами» дозволяють вміщати більший об’єм повітря та певною мірою захищають весляра від хвиль. Власне для сплаву потужними екстремальними річками з великим видатком більш придатні балони типу «верблюд».

Катамаран — для тихих та норовливих потоків

Важливо, у який cпосіб гребець сидить на катамарані. Найпростіший — традиційна посадка, як на кріслі. Звичайно, так сидіти доволі зручно. Однак якщо вода бурхлива, а в такій позиції рухи весляра доволі обмежені, то керованість катамарана стає незадовільно низькою. До того ж при традиційній посадці весляр слабо зафіксований і його може змити потужною хвилею. Тому для сплаву по бурхливій воді придатніший так званий колінний упор, коли людина сидить на спеціальному підвищенні, підігнувши коліна, і додатково пристебнувшись до катамарана через стегна ременями. Попри меншу зручність такого способу посадки, весляр на складних ділянках почуває себе впевненіше і безпечніше. Він може здійснювати набагато більший спектр рухів, що підвищує маневреність катамарана.

Істотною характеристикою катамаранів є об’єм балонів. Його, як правило, вимірюють у літрах. Збільшення об’єму призводить до збільшення тоннажності катамарана і, як наслідок, до більшої безпеки при проходженні перешкод. З іншого боку, зменшення об’єму, як правило, дозволяє краще маневрувати сплавзасобом.

І, нарешті, катамарани відрізняються за кількістю посадкових місць. Оскільки, якщо не брати до уваги одиничні витвори народних умільців, серійний катамаран розрахований на парну кількість веслярів, то типові числа посадкових місць на катамаранах — два (катамаран «двійка») і чотири (катамаран-«четвірка»). Набагато рідше зустрічаються катамарани для комерційного сплаву на 6, 8 і 10 осіб. Іноді виробники катамарана зазначають два числа — кількість посадкових місць при проходженні спокійною водою та при екстремальному сплаві (друге число зазвичай менше).

Можемо підсумувати — обираючи катамаран, слід звернути увагу на такі параметри: монобалони чи балони з внутрішніми ємностями, кількість незалежних відсіків у кожному балоні, міцність тканини зовнішнього балону, кількість посадкових місць, об’єм та форма балонів, спосіб посадки веслярів. Чимало, чи не так? Але лише детально зваживши на всі параметри будови балонів, можна обрати собі зручний та надійний катамаран для походів.

Катамаран — для тихих та норовливих потоків

Другим значущим фактором надійності катамарана є рама, яка скріплює балони і надає всій конструкції міцності. Рама має задовольняти дві фактично взаємовиключні умови. З одного боку, вона мусить бути міцною, щоб витримувати навалу хвиль, з іншого — досить легкою, щоб не обтяжувати конструкцію катамарана.

Ще 15–20 років тому туристи робили рами для катамаранів з дерева. Цей спосіб використовується і зараз, коли сплаву передує пішохідна мандрівка, в якій економія ваги є надзвичайно важливою. Однак виготовлення дерев’яної рами вимагає неабиякого досвіду та хисту. Зробити дійсно якісний дерев’яний каркас вміють лише небагато досвідчених «водних вовків». Тому якщо таких навиків у вас немає, не варто ризикувати.

Найбільш розповсюджений варіант рами — з алюмінію або його сплавів. При цьому велику увагу слід звертати на тип матеріалу. Можемо рекомендувати використання рами з матеріалу Д16Т. Найпростіші рами складаються з прямих відрізків труб. Однак для деяких катамаранів потрібні зігнуті рами, які краще формують балон, але водночас навряд чи можуть бути відремонтовані у похідних умовах.

Тепер поговоримо про спосіб кріплення компонентів рами між собою. Вже давно зарекомендувало себе як надійне зв’язування рами довгими смужками гуми, нарізаними з автомобільних камер. Звичайно, треба трохи попітніти, нарізаючи такі паси, але цей спосіб зв’язування гарантує міцність та гнучкість конструкції.

Крім того, мандрівники подекуди зв’язують труби мотузками, іноді скріплюють болтами, а іноді конструкція катамарана навіть не передбачає скріплення труб — все тримається за рахунок натягу надутого балона. Однак, на нашу думку, всі інші способи поступаються першому і не можуть бути рекомендовані для сплаву бурхливою річкою.

Керування катамараном

Катамаран — командний засіб сплаву. І успішність сплаву на ньому залежить не лише від майстерності кожного члена екіпажу, але й від злагодженості дій. Неодноразово бувало, що досвідчені туристи не знаходили спільної мови і в результаті їх катамаранний екіпаж не долав перешкоди.

Розповімо про основні, базові команди, за допомогою яких катамаран може здійснювати елементарні маневри. По команді «вперед» всі веслярі синхронно гребуть уперед вздовж бортів. Відповідно, по команді «назад» гребці також гребуть вздовж бортів, але у протилежному напрямку. Катамаран рухається назад.

Важливими є команди «ліворуч» та «праворуч». При цьому веслярі на одному борті роблять так звані дугові гребки, які змушують катамаран повертати, а гребці на протилежному борті, в залежності від місця їх розташування на катамарані, роблять або так звані гребки-зачепи, або зворотні гребки. По команді «рівняй» екіпаж має повернути катамаран строго за основним напрямком течії. Команда «стоп» зупиняє виконання попередньої команди.

Для того, щоб досягти порозуміння та злагодженості, добре підготуватись до проходження дійсно складного маршруту, екіпаж катамарана має довго та ретельно тренуватись, а також здійснити разом не один похід. Лише тоді можна говорити про екіпаж, як про одне ціле. Дилетантів та справжніх майстрів весла на річці розпізнати дуже легко саме за кількістю вигуків та зайвих слів — майстри йдуть майже мовчки. Сплав на катамарані, як і будь-який інший вид сплаву — цікава та захоплююча справа. Але складна річка винагородить лише той екіпаж, який дійсно є командою.

Катамаран — для тихих та норовливих потоків

Купуємо катамаран

Ринок катамаранів в Україні не надто розмаїтий. Придбати їх можна головним чином у виробників. Знайти у нас катамарани закордонного виробництва (як-от російські) складно.

Отже, ви все зважили і вирішили придбати катамаран. Найперше треба відповісти на запитання: як буде експлуатуватися катамаран і для якої кількості осіб він має бути призначений. 

Якщо ваша мета — прості походи спокійними річками, ви братимете з собою багато речей, з вами мандруватимуть ваші знайомі, діти, то найбільшою проблемою буде дотягти все спорядження до річки, а потім від річки. Тоді оптимальний варіант, напевне, — катамаран з монобалонами традиційної форми. Такі конструкції легко витримують походи по річках не вище другої категорії складності.

Якщо ж мета — екстрім, ви шукаєте бурхливої води і плануєте рости та вдосконалюватись у водному туризмі, то підійде катамаран форми «верблюд» з внутрішніми ємностями та надувними колінними посадками. При цьому краще, щоб посадки вже заздалегідь були прикріплені до балонів катамарана.

Окреме місце посідають туристські катамарани для мандрівок під вітрилом. Але ті, хто мріє про цей катамаран, як правило, чітко знають, що вони хочуть придбати і де це зробити. 

Вітрильні катамарани заслуговують окремої детальної бесіди.

При купівлі зверніть увагу також на такі речі: характеристики балонів (про що вже йшлося), матеріал, з якого зроблено зовнішній балон, якість склейки та якість виконання швів. Не зайвим буде зібрати катамаран, щоб перевірити надуті балони на можливі дефекти склейки чи пошиву.

Декілька слів про матеріал, з якого роблять балон. Сучасні виробники переважно використовують полівінілхлорид. Важливою характеристикою є його товщина та щільність. На виробі вказують щільність у вигляді числа, поєднаного з назвою матеріалу. Наприклад, ПВХ (тобто полівінілхлорид) 1085. Для рік Карпат рекомендують щільність від 700 одиниць. Нарешті, матеріал має бути спеціалізованим, призначеним саме для пошиття човнів, а не, наприклад, виготовлення банерів або тентів. 

На жаль, виробників катамаранів в Україні не багато. Насамперед слід відзначити київську фірму «Неріс» (www.neris.ua), чия продукція на нинішній час в Україні найкраща. В арсеналі розробників є моделі катамаранів-«двійок», «четвірок» («шісток») як простих монобалонних конструкцій, так і складних форм типу «верблюд». Ціна катамаранів «Неріс» не низька (від 4000 до 6500 тисяч гривень), але якість виробів їй відповідає.

Ще одним виробником катамаранів є львівська фірма «Човен» (www.choven.com.ua). Львів’яни спеціалізуються на виготовленні монобалонних конструкцій і декларують, що виготовлені ними катамарани за характеристиками не поступаються аналогічним конструкціям із внутрішніми ємностями. Не будемо сперечатись, а зауважимо лише, що «Човен» виготовляє різні за розмірами катамарани — від тендітних «двійок» до величезних — на вісім осіб. Всі вони більш прості, аніж у «Неріс», але й ціна на них нижча — від 3200 гривень.

Відомою серед вітрильних туристів є київська фірма «Дакі» (www.ducky.com.ua), яка виготовляє якісні вітрильні катамарани. У лінійці моделей «Дакі» є як маленькі моделі для катань вихідного дня, так і досить великі катамарани для багатоденних походів. Іноді в цієї фірми купують конструкції без вітрил. Якість виготовлення на належному рівні, тільки от ціна «кусається».

Від 2700 до 6100 гривень коштують лише балони, які потім треба доукомплектовувати рамою. Аналогічні зразки катамаранів у Росії коштують або стільки ж, або набагато дорожче. Крім того, «гостинність» прикордонної митниці робить мандрівку за новим катамараном заходом не менш екстремальним, аніж складний похід на Алтай. Саме тому купівля катамарана в Росії (чи Білорусі) обертається, як правило, додатковою витратою суттєвої суми грошей.

текст: Ігор РОМАНЕНКО

фото: Антон ФЕДОРЕНКО, Вероніка ЗАНИК 

Додати коментар

Захисний код
Оновити

Посилання