Про все і всюди

Про все і всюди.

Про все і всюди

20-22 липня ЕТНО-ФОЛКОВИЙ ФЕСТИВАЛЬ «ПІДКАМІНЬ-2007»

село Підкамінь, Бродівський район Львівської області

Етно-фолк по-львівському: сцена у мальовничому сакральному закутку України (фестивальна територія — урочище поміж скелею Божий Палець і Підкамінським монастирем, будівля якого є архітектурною пам’яткою XVI століття); лицарські бої; перформенси; експериментальний театр; виступи фолкових колективів і понад трьох десятків народих ансамблів; майстер-класи народних майстрів та виставки традиційних ремесел; дегустація місцевих страв. Безкоштовне наметове містечко вмістить, як запевняють організатори, кілька тисяч гостей.

29 липня ФЕСТИВАЛЬ КУЛЬТУР НАЦІОНАЛЬНИХ МЕНШИН «МЕЛОДІЇ СОЛЯНИХ ОЗЕР»

селище Солотвино, Тячівський район Закарпатської області

Велике музичне свято — цікаве доповнення до «пасивного» відпочинку і оздоровлення на солених солотвинських озерах. Фестиваль має виразний танцювальний акцент. Щирі гуцульські коломийки, запальний угорський чардаш, веселий румунський чоловічий танок фечіоряска, польський краков’як, словацьку польку, комічний вірменський паплянчо — все це у виконанні носіїв автентичної культури варто бачити.

4, 5 серпня ВСЕУКРАЇНСЬКИЙ ФЕСТИВАЛЬ ЛЕМКІВСЬКОЇ КУЛЬТУРИ «ДЗВОНИ ЛЕМКІВЩИНИ»

місто Монастириськ Тернопільської області

Районний центр Монастириськ щороку на кілька днів стає столицею лемків. На свято з України та з-за кордону збираються тисячі представників цієї етнічної групи. Лемки — представники західної гілки українців, які споконвіку жили в Карпатах. У 1944-1946 роках цей народ був депортований під час операції «Вісла». Фестиваль «Дзвони Лемківщини» для більшості переселенців і їхніх нащадків є чудовою нагодою побачитися з рідними й друзями. А для решти українців це можливість дізнатися більше про вітчизняну історію і культуру. На святі панує вільний дух — більшість учасників і гостей замешкують у наметах. Всі разом розпалюють ватри, готують вечері, майже до світанку співають по-лемківськи свої особливі тужливі пісні.

6 серпня УКРАЇНСЬКО-ЧЕСЬКЕ ФОЛЬКЛОРНЕ СВЯТО «КОЛОЧАВСЬКЕ ВІДЛУННЯ ТЕРЕБОВЛЯНСЬКОЇ ДОЛИНИ»

село Колочава, Міжгірський район Закарпатської області

Вперше фольклорне свято у Колочаві, де мешкають українські чехи, відбулося десять років тому. Місцева громада, підтримувана культурницьким осередком з міста Брно, влаштувала свято з нагоди відзначення ювілею чеського письменника Івана Ольбрахта, який оспівав село у своєму знаменитому документальному романі «Микола Шугай — розбійник». Того ж року був ювілей і Миколи Шугая — останнього закарпатського опришка, уродженця Колочави.

Цьогоріч колочавці святкуватимуть 110 річницю від дня народження свого земляка-«народного месника». Цей факт приваблює у Колочаву сотні туристів. До свята на околиці села виросте велике наметове містечко. А в місцевій корчмі будуть наливати різні ґатунки українського і чеського пива.

 

18, 19 серпня ФЕСТИВАЛЬ ФОЛЬКЛОРУ «НА СИНЕВИР ТРЕМБІТИ КЛИЧУТЬ»

озеро Синевир, Міжгірський район Закарпатської області

Кожного року до озера Синевир у Карпати з’їжджаються музиканти, аматорські і професійні фольклорні колективи з усіх регіонів України. Гірське озеро з острівцем посередині місцеві мешканці називають «Морським оком», воно лежить на висоті 989 метрів над рівнем моря. Горяни вважають, що в цьому місці панує особлива енергетика, і розповідають про Синевир гостям десятки легенд і казок. Деякі з них пов’язані зі співом на його берегах...

23-26 серпня МІЖНАРОДНИЙ МУЗИЧНО-ІСТОРИЧНИЙ ФЕСТИВАЛЬ «СТАРОДАВНІЙ МЕДЖИБІЖ»

місто Меджибіж, Летичівського району Хмельницької області

Фестиваль проходить на замковому подвір’ї Меджибізької фортеці, яка була зведена в ХVІ столітті і добре збереглася до наших днів. Ця монументальна оборонна споруда (довжина мурів — 130 метрів, ширина з західного боку — 85 метрів) за туристичною принадністю складає конкуренцію самій Кам’янець-Подільській фортеці. Дійство «Стародавнього Меджибожу», — а це лицарські поєдинки (відтворення доби Середньовіччя), інсценізація давньої торговиці, бардівський фестиваль, концерти екстремальної музики «Extreme Vision», — розпочинається з екскурсу в історію. Його забезпечує музей, який знаходиться в давніх фортечних мурах. А неподалік — руїни величного костелу та рештки келій домініканського монастиря (1600 рік). Можна помандрувати в часі.

23-26 серпня ФЕСТИВАЛЬ-ЯРМАРОК «ЛЬВІВ — СТОЛИЦЯ РЕМЕСЕЛ 2007»

місто Львів

Четвертий фест влаштують в історичному центрі Львова, на вулиці Валовій, біля стін Бернардинського монастиря. Ярмарок фактично буде презентацією регіонального розмаїття давніх народних ремесел та промислів, зокрема — різьби по дереву та каменю, ткацтва, вишивки, ковальства, гончарства, писанкарства, плетіння з соломки і з лози. Виставку-продаж традиційних виробів доповнять твори з батика, зі шкіри та скла, кераміка тощо. На ярмарку можна буде побачити процес обробки матеріалів та виготовлення продуктів, поспілкуватися з ремісниками, безпосередньо відчути тепло роботи майстрів, одним словом — опинитися в атмосфері фестин, відомих у Львові ще з часів Середньовіччя.

25, 26 серпня МІЖНАРОДНИЙ ФОЛЬКЛОРНИЙ ФЕСТИВАЛЬ «РАКОВЕЦЬКІ ФЕСТИНИ»

село Раковець, Пустомитівський район Львівської області

На «Любиній поляні» — на луках посеред лісів, поміж селами Раковець та Новосілки — самодіяльні колективи з України, Польщі, Словаччини та Угорщини два дні нон-стоп презентуватимуть народну музику, спів і танці своїх країн. Можна буде порівняти українські обряди і звичаї, втілені в мелосі, з тими, що побутують у сусідів, і з’ясувати, що нас об’єднує.

2 вересня ФОЛЬКЛОРНЕ СВЯТО «ГУЦУЛЬСЬКА РІПА»

село Лазещина, Рахівський район Закарпатської області

Свято на честь головного карпатського овоча — ріпи (вона ж — мандибурка, бараболя, бульба). Її, картопельку, вшановують гуцули в сезон копання. Зі свіжесенької — просто з грядки — готують традиційні місцеві страви. Таких є понад тридцять. Тому серед кулінарів влаштовують змагання — на найшвидше, найсмачніше та найвишуканіше куховарство. Гості традиційно дегустують наїдки під акомпанемент троїстих музик.

9 вересня ФЕСТИВАЛЬ-ЯРМАРОК «ГУЦУЛЬСЬКА БРИНЗА»

місто Рахів Закарпатської області

Отари повернулися з випасу в горах. Вівчарі звезли з верховинських полонин у села сир, який дозрів за сезон літування. Саме час його куштувати. Вурда, будз, бринза — це різновиди сиру з овечого молока. Здається, що молоко у всіх овець приблизно однакове, і варять сири за одними рецептами, а таки смакує бринза у кожного вівчаря в кожному селі інакше. Дегустація є головною темою рахівського фестивалю. А загалом його організатори намагаються відродити давню традицію осінніх ярмарків, коли на продаж і на показ виставляли не тільки продукти, але й ткані та плетені з овечої вовни речі.

8, 9 вересня ТРЕТІЙ ФЕСТИВАЛЬ НАРОДНОГО МИСТЕЦТВА «КАРПАТСЬКИЙ ВЕРНІСАЖ»

місто Івано-Франківськ

Площа Шептицького в обласному центрі Прикарпаття на час фестивалю стане виставковою залою. Найкраще з традиційних народних ремесел, все, що досі майструють виключно вручну, представлять на виставці-ярмарку умільці з усієї України. Додайте до цього можливість опанувати ази ремесла і перейняти його тонкощі (саме для цього передбачені майстер-класи), а також почути автентичну карпатську музику — і отримаєте формат цього фестивалю.

7-9 вересня ФЕСТИВАЛЬ УКРАЇНСЬКОЇ СЕРЕДНЬОВІЧНОЇ КУЛЬТУРИ «ТУ СТАНЬ! 2007»

село Урич, Сколівський район Львівської області

Відтворення матеріалів, обладунків, техніки бою на мечах доби Середньовіччя. Лицарські турніри, масові бої-бугурти, стрілецькі поєдинки, а також конкурси середньовічного костюма, ярмарок майстрів-ремісників, виступи бардів та менестрелів, вогняне шоу, середньовічна трапеза — велике фестивальне дійство розгорнеться біля підніжжя міста-фортеці Тустань. Ця пам’ятка природи, історії та архітектури датована IX-XIII століттями. Організатори фестивалю взялися майже повністю, наскільки це можливо, відновити наскельне дерев’яне укріплення XIII століття і максимально точно передати атмосферу того часу. Нічний штурм фортеці, очевидно, відтворить її повною мірою.

текст: Наталія КУШНІРЕНКО

фото: Мирослав КУШНІРЕНКО

Додати коментар

Захисний код
Оновити

Посилання