Під патронатом богів, святих, орлів...

Під патронатом богів, святих, орлів...

Коли заходиш до цих старих львівських приміщень, здається, що помилився дверима і потрапив зовсім не туди, куди тобі потрібно. Перше, що кидається у вічі, — багате оздоблення, дерев’яні різьблення, ковані деталі, позолота, дзеркала, розпис на стінах — усе те, що в традиційному уявленні ми зовсім не пов’язуємо з медичними закладами. Знайомтеся — старовинні аптеки Львова.

Під патронатом богів, святих, орлів...

Конкуренція з монахами

«Під чорним орлом», «Під золотим орлом», «Під срібним орлом», «Під золотою зіркою», «Під угорською короною», «Під золотим оленем», «Під золотим левом», «Під римським імператором», «Під Фемідою», «Під Архангелом», «Під Святим Миколаєм», «Під Святим Духом», «Під святою Софією», «Під надією», «Під соколом», «Під Гігеєю», аптека «Маріацька», аптека «Каса хворих» — ось такі назви львівським аптекам давали у давнину. Львів’яни шукали порятунку від своїх недуг саме за цими «іменами», а не за номерами.

Перш за все ці заклади підпорядковувалися промислово-торгівельній палаті, а вже потім медичним службам. Аптекарі протягом тривалого часу не мали свого цеху, бо місто неохоче давало дозвіл на заснування цехів.

Під патронатом богів, святих, орлів...

Перші аптеки у Львові існували при монастирях, зокрема, одна з них — при Домініканському соборі. У «Хроніках міста Львова» Дениса Зубрицького під 1445 роком зазначено: «В місті був і «аптекар Василь Русин, який прийняв міське право». Наскільки відомо, це був перший аптекар». В 1490 році у Львові «прийняли аптекаря, а водночас і лікаря Олександра, якому позичили з міського фонду на заснування аптеки 40 золотих». Між аптеками монастирськими і «мирськими» була велика конкуренція, бо ченці досить часто роздавали свої ліки задарма. Фармацевти продавали ліки не лише в аптеках, а й на ярмарку під ратушею.

Для того, аби стати аптекарем, необхідно було пройти складний шлях. Власники цих закладів перешкоджали відкриттю нових аптек. Дехто з провізорів ціле життя працював на когось, щоб отримати дозвіл на відкриття власної аптеки чи стати фармацевтом.

Під патронатом богів, святих, орлів...

Нумерацію аптек у Львові було запроваджено в 1939 році. Проте мешканці міста й далі користуються давніми назвами деяких аптек і пам’ятають їхні емблеми. Досить часто символ витравлювали на склі, яке розміщувалося у вітрині. За словами Любові Роздобудько, завідувачки аптеки-музею на вулиці Друкарській, 2, кожен власник обирав емблему, покровителя. Саме за емблемою неграмотні мешканці міста могли знайти потрібну їм аптеку.

У пошуках лікувального вина

Аптека, про яку йде мова, заснована військовим фармацевтом магістром Наторпом у 1735 році. «Під чорним орлом» — одна з аптек-візитівок міста.

Як зазначено у протоколі засідання Колегії аптекарів 10 жовтня 1874 року, на той момент власником аптеки був доктор філософії та фармації Кароль Склепінський, який відремонтував її та оздобив так, що вона вважалася найгарнішою у Львові. У 1904 році Склепінський працював скарбником Львівського гігієнічного товариства.

Під патронатом богів, святих, орлів...

У 1923 році аптеку купив Михайло Терлецький — єдиний українець-власник аптеки у Львові. Терлецький фінансував навчання кількох студентів, які працювали у нього. Він безкоштовно надавав ліки у шпиталь Андрея Шептицького. Михайло Терлецький був останнім власником аптеки. Його поховано на Личаківському цвинтарі.

У 1966 році в аптеці «Під чорним ор-лом», яка з часу заснування не припиняла роботи, створено музей.

Отже, пройшовши під чорним кованим орлом, що висить над входом до аптеки, ми потрапляємо у торговий зал. Двері прикрашені ансамблем з монохромного травлення на склі, виконаним у майстерні Йозефа Стаубера. На них можна прочитати польською та українською мовами ім’я власника і побачити герб чорного австрійського орла. У торговому залі знаходиться великий рецептурний стіл, який освітлюють три латунні канделябри, що також служать штативами для аптечних ваг.

Під патронатом богів, святих, орлів...

Тут панує дух старовини, латини. На прилавку, полицях, підвіконнях розташувалося безліч давніх скляних і дерев’яних посудин, пресів, терезів, декорованих символом медицини — зміями, покровителями фармації. В аптеці можна побачити касовий апарат ХІХ століття. Серед експонатів торговельного залу — скульптури Ескулапа, бога медицини, та його доньки Гігеї, яка дала початок галузі медицини — гігієні. Гігея тримає змію (символ мудрості), котра «черпає знання» з чаші пізнання природи. 

На окремій поличці з написом «Venena» зберігаються отруйні ліки. (Денис Зубрицький у своїх «Хроніках» пише, що у 1624 році «стратили жінку, яка отруїла свого чоловіка. Її тіло спочатку порвали розпеченими гаками, а потім стяли. На смертну кару засудили й аптекаря, який продав їй отруту»). Склепінчаста стеля великого торгового залу оздоблена розписами у вигляді алегорій-стихій — Землі, Води, Вогню й Повітря. Вони виконані у ХІХ столітті під керівництвом художника Штааля. Колись зал за допомогою гасу освітлювався люстрою.

Відкривши двері, на склі яких зображені все ті ж Ескулап та Гігея (ці постаті та змій можна побачити в оздобленні інтер’єрів багатьох львівських аптек), ви потрапляєте у приміщення, де зберігалися трави, лікарські препарати, рецептурні журнали ХVIII століття. Тут можна роздивитися різноманітні коробочки, у яких продавалися косметичні засоби. У львівських аптеках виготовляли не лише ліки, а й креми, пудру. У цьому і наступних залах розміщені преси для витискання соку з трав, сушильна шафа, перегінний куб, дозувальні преси для виготовлення гемороїдальних свічок, таблеткові машинки, перкулятори для приготування трав’яних настоянок. Раніше аптекарі добре розумілися на травах, бо саме на їх основі та на основі мінералів виготовлялися ліки. Львівські аптекарі навіть мали за містом свої плантації лікарських рослин.

Під патронатом богів, святих, орлів...

Пройшовши балконом внутрішнього дворика повз галерею з погруддями великих вчених — Гіпократа, Авіцени, Галена — потрапляємо в лабораторію, де «створювали» ліки. А тоді спускаємося до пивниці, в якій раніше зберігалися різноманітні лікувальні вина. Їх у старовину виготовляли понад 30 різних видів (колись ліки готували на вині, пиві, воді, спирті). До нас дійшов рецепт залізного вина, що застосовується для лікування залізодефіцитної анемії. Воно стало своєрідною візитівкою музею-аптеки. «Під чорним орлом», до речі, продають і давню альтернативу Віаґрі під назвою «Вігор» — міцну настоянку трав. Завершити екскурсію можна біля фонтану ведунки (знахарки), який нещодавно встановили у внутрішньому дворику аптеки-музею. На жаль, музей не має свого екскурсовода. Тому вивчати його вам доведеться або самим, або найнявши гіда в одній із львівських туристичних фірм.

Під патронатом богів, святих, орлів...

Найстаріша у Львові

Мандруючи далі площею Ринок, можемо завітати в аптеку «Під золотим оленем», розташовану в будинку №18. Її заснував 1574 року Матвій Зенткевич. Родина Зенткевичів, одна з найдавніших в місті, чи не найдовше у Львові володіла аптекою — 276 років. Нащадок засновника цієї аптеки Томаш був почесним громадянином міста.

У 1795 році один із нащадків Зенткевича Вінцент перевів аптеку у будинок №29 на площі Ринок. До речі, він мав біля Львова у селі Містки свої плантації лікарських трав.

Під патронатом богів, святих, орлів...

Вінцент Зенткевич неодноразово обирався до магістрату, входив до складу громадського комітету, який допомагав Янові Максиміліанові Оссолінському в ремонті будівель, призначених для наукової бібліотеки. А в 1830 році цей діяч увійшов до Комітету міщан «Сцена польська» і виступив меценатом у підтримці єдиного в місті Народного театру. Вінцент Зенткевич також встановив стипендію для незаможних учнів. Родина Зенткевичів підготувала ґрунт для заснування у 1868 році у Львові «Аптекарського товариства».

1850 року новий власник Ю. Бергар викупив аптеку і переніс її в приміщення на площі Ринок, 18, де вона працює досі. У 1882 році її купив магістр фармації Михайло Карчевський, а ще через три роки — Арнольд Рапопорт, засновник фабрики пахучих речовин у Львові.

Під патронатом богів, святих, орлів...

Під патронатом угорської корони

Неподалік Ринку, на площі Соборній, розташована аптека «Під угорською короною», заснована у 1772 році. Будинок, де вона знаходиться нині, збудовано на початку XX століття. Цю аптеку в 1871 році купив Якуб Піпес-Поратинський (брав участь в організації товариства аптекарів і є автором його статуту), який походив з лікарської родини і свого часу сам працював у аптеці «Під срібним орлом». У 1901 році він придбав ділянку на тодішній Бернардинській, а нині Соборній площі і замовив проект триповерхової споруди (архітектор Кароль Боублік). За рік будівництво будинку закінчили. На фасаді почепили табличку з датою заснування аптеки. В торговельному залі поставили необарокові меблі з металевим решітником, монохромними шибами. За вражаючої краси монохромною травленою вітриною навіть не розміщували препаратів — вона була окрасою закладу. На ній було зображено корону святого Стефана, покровителя Угорщини, лілії та гірлянди. Коли трапилося так, що випадково вітрину розбили, про це як про важливу, але прикру подію писали львівські газети.

Під патронатом богів, святих, орлів...

В декорі закладу використано багато кованих елементів, зокрема кований балкон другого поверху у торговельному залі. У шафках, розташованих на ньому, зберігаються різноманітні фармацевтичні препарати. Двері до робочих приміщень аптеки прикрашені склом із витравленим на ньому зображенням лілій.

Власник аптеки Якуб Піпес-Поратинський займався розвитком курорту Моршин, за що мав певні преференції на моршинські мінеральну воду і сіль. Тож найперше вони потрапляли саме у його аптеку, а вже потім в інші.

У 1930 році в аптеці відкрили фармацевтичну лабораторію, де стали виготовляти, скажімо, лікувальні креми: «Крем Східної краси», «Султанна». Кожна давня львівська аптека мала свою специфіку і виготовляла щось особливе.

Під патронатом богів, святих, орлів...

Тут запалили першу гасову лампу

Аптеку «Під золотою зіркою» (вулиця Коперніка, 1) заснував Петро Міколяш у 1826 році. На той час це була одна з найбільших аптек у Європі, а її власник постачав свій товар лікарням, військовим шпиталям, регіональним аптекам. Пізніше Кароль Міколяш збудував новий будинок та пасаж, куди переніс свій фармацевтичний заклад.

Перша у світі гасова лампа освітила приміщення аптеки в 1853 році. Того ж таки року у Львові провели першу операцію за штучного освітлення. Це був винахід фармацевтів Ігнація Лукасевича та Яна Зеха. З бориславської нафти вони сепарували гас і запропонували використовувати його для освітлення.

Під патронатом богів, святих, орлів...

На вулиці Дорошенка, на вітринах будинку №36 ви побачите зображення Феміди. Всередині аптеки «Під Фемідою», на дверях, що вели в робочі приміщення, — традиційні зображення Ескулапа і Гігеї. Зверху з шафки на вас дивиться скульптура Авіцени. Цю аптеку заснував у 1901 році Фредерік Девехе, який розпочав свою аптечну практику «Під чорним орлом». В аптеці «Під Фемідою» були одні з найнижчих цін на ліки у Львові.

Інтер’єр аптеки «Під золотим левом», заснованої в 1806 році (вулиця Городоцька, 27), зберігся донині. Тут наприкінці XIX століття, коли власником був Шимона Гай, виготовляли ліки для дітей, креми. А пудра Гая користувалася популярністю не лише в Галичині.

Під патронатом богів, святих, орлів...

В аптеці «Під святим Миколаєм» (вулиця Грушевського, 23) сьогодні продають лікарські трави, очевидно, продовжуючи давню традицію закладу. Цю аптеку було відкрито в 1926 році. Приміщення прикрашає ліпнина із зображенням трав та змії з терезами. З барельєфу над вікном дивиться патрон аптеки.

Засновником розташованої на вулиці Личаківській, 3, аптеки «Під римським імператором Титом» (1818 рік) був Теодор Торосевич, автор багатьох наукових праць, присвячених мінеральним джерелам Галичини. Саме він уперше зробив повний хіміко-фізичний аналіз лікувальних властивостей вод Трускавця, Любіня Великого, Риманіва.

Під патронатом богів, святих, орлів...

Старі аптеки Львова і нині додають йому колоритності. А також нагадують, що мешканці давнього міста давали собі раду з хворобами і сто, і двісті, і триста років тому... 

текст: Наталія ЄФИМЕНКО

фото: Вероніка ЗАНИК, Денис ОВЧАР

Додати коментар

Захисний код
Оновити

Посилання