Ріки Карпат — дороги водного туризму

Ріки Карпат — дороги водного туризму.

Карпати — одне з небагатьох місць в Україні, де туристи можуть здійснити сплав порожистими річками. І якщо років десять тому водники долали потоки на «ретрових» катамаранах з дерев’яними веслами, то нині вони купують щораз якісніше обладнання. Кількість таких туристів збільшується з року в рік у геометричній прогресії. На карпатських ріках весною їх буває уже десятки тисяч. Організовуючись у команди самотужки чи під опікою турфірм, вони в сезон від початку квітня і до кінця травня проходять більш чи менш складні водні траси. А найбільш майстерні з них на «всюдихідних» каяках отримують свої дози адреналіну і восени.

Ріки Карпат — дороги водного туризму

Каяк, рафт, катамаран

В залежності від характеру ріки, турист-водник обирає для сплаву по ній той чи інший плавзасіб. Втім, в залежності від свого «характеру» (чи, швидше, підготовленості, вправності), турист обирає ріку і спосіб сплаву по ній. Отже, спочатку про сплавзасоби, а потім — про ріки Карпат і про те, чого від них слід сподіватися мандрівнику.

У водному спорті найпоширенішими є два засоби сплаву, які за своєю суттю протилежні один одному: каяк і рафт. Каяк — це невелика одномісна байдарка, зроблена, як правило, з міцного поліетилену, здатного витримувати значні навантаження та удари об каміння. Попри всю свою позірну «тендітність», каяк при вмілому керуванні є надзвичайно ефективним знаряддям сплаву, якому підкорилися найскладніші річки світу, не подолані на жодному іншому сплавзасобі. Однак для того, щоб досягти пристойного рівня у каякінгу, як його називають водники, потрібні наполегливість і доволі тривалі тренування. Інакше навіть річка середньої складності безжально покарає зухвальця.

Ріки Карпат — дороги водного туризму

Рафт у буквальному перекладі з англійської означає «пліт». Це спеціально укріплений човен з круглими надувними бортами, придатний для сплаву бурхливими водами. Основне його призначення — комерційний сплав туристів, тому рафти, як правило, досить великі. Зустрічаються й менші — так званий «спортивний» експедиційний варіант. Але такі конструкції є скоріш винятком, ніж правилом. Так чи інакше, рафт — засіб командного сплаву, а не знаряддя одинаків-професіоналів, як каяк.

Радянський туризм, що тривалий час розвивався осторонь від світових тенденцій та технологій, привів на світ велику кількість різноманітних сплавзасобів, які, немов тваринний світ Австралії, відрізняються від розповсюджених в далекому зарубіжжі. Але насправді не можна сказати, що всі вони невдалі. Наприклад, каркасна байдарка зручна для мандрівок спокійними річками (яких, до речі, в Карпатах немає). Одним із надзвичайно цікавих винаходів радянського турпрому є туристський катамаран.

Ріки Карпат — дороги водного туризму

Катамаран складається з двох надувних балонів, з’єднаних між собою за допомогою міцного металевого каркаса. Така конструкція є певною мірою компромісом між маневреністю, прохідністю каяка та стійкістю рафта. Катамарани призначені для парного сплаву, тобто кількість гребців на кожному балоні має бути однакова. Найтиповіші варіанти — «двійка» та «четвірка». В комерційному сплаві використовуються також такі, що розраховані на шість та на вісім осіб. Сучасний катамаран, як правило, обладнаний спеціальними надувними колінними посадками, де гребець сидить, спираючись зігнутими колінами, зафіксованими у спеціальних регульованих упорах.

Загальна характеристика карпатських річок

Ріки, що протікають в районі Карпат, найпростіше поділити за географічною ознакою: ріки Прикарпаття, ріки району Свидовецького та Чорногірського хребтів, ріки північної Івано-Франківщини та південно-західної Львівщини, ріки Закарпаття.

Основною характеристикою річки є ухил, що в туристичному середовищі вимірюється у метрах на кілометр (тобто ця величина вказує, на скільки метрів спадає потік на відрізку одного кілометра). Ухил впливає на швидкість ріки, а тим самим на її складність для сплаву.

Ріки Карпат — дороги водного туризму

Прикарпатські річки, які в основному належать до басейну Дністра, відрізняються помірним ухилом та середньою швидкістю течії. Сюди слід віднести Стрий, нижню частину Черемоша та Прута, Бистрицю Солотвинську та Бистрицю Надвірнянську.

Найбільш цікавими для сплаву й відомими серед туристів є річки району Свидовецького та Чорногірського хребтів. Тут протікають Прут, Чорний Черемош, Білий Черемош, Чорна Тиса — досить повноводні навесні, з великим ухилом та швидкістю. А саме це складає інтерес для екстремалів.

Чимало карпатських річок протікають північчю Івано-Франківщини та південним заходом Львівщини. Серед них Свіча, Мізунка, Лімниця, Чечва. На жаль, характерною ознакою цих річок є досить низький середній рівень води та короткий, непередбачуваний період паводків, що зумовлює складність організації їх проходження.

Ріки Карпат — дороги водного туризму

Річки рівнинних територій Закарпаття і Прикарпаття — Тиса, Латориця, Уж, Ріка, Тересва — спокійні та досить швидкоплинні, з помірним ухилом. Щільна заселеність закарпатських долин ускладнює організацію мандрівки цими ріками. Існує також кілька важкодоступних річок, заїзд на які можливий лише з боку Закарпаття — Говерла, Косівська, Брустурянка, Турбат. Однак відомі вони лише досить вузькому колу туристів. А тепер трохи детальніше про найпопулярніші ріки Карпат.

Чорний Черемош

Усі туристи-водники, які хоч раз сплавлялися в Карпатах, побували на Чорному Черемоші. Сплав Чорним Черемошем — добре тренування перед складнішими походами, скажімо, у віддалені регіони Росії: в Карелію, на Кавказ, в Саяни або на Алтай.

Довша частина Чорного Черемоша протікає Верховинським районом Івано-Франківської області. До річки від обласного центру можна дістатись за дві години на автомобілі дорогою Івано-Франківськ — Надвірна — Яремча — Ворохта — село Ільці — село Красник.

Ріки Карпат — дороги водного туризму

Своєю «популярністю» Чорний Черемош завдячує декільком факторам. По-перше, річка живиться снігом з відрогів Чорногірського хребта — найвищого гірського кряжа України. Це зумовлює більший, ніж в інших річках Карпат, весняний (і навіть літній) рівень води та триваліший період повені. В середньому високий рівень води на Черемоші тримається від початку квітня до середини–кінця травня. Але й у період низької літньої води сплав по Черемошу в принципі можливий. По-друге, до річки досить зручно діставатись автотранспортом, а вздовж самого русла йде непогана гравійна або асфальтова дорога. Ну, і по-третє — долина Черемоша не надто щільно заселена, має багато вільних галявин по берегах, що дозволяють зручно розташувати табір.

Ключова, найбільш цікава і складна ділянка річки — між селами Зелене та Красник. На цих десяти кілометрах знаходяться основні, найбільш складні та відомі пороги Чорного Черемоша: Дземброня, Біла Кобила, Гучок, Гук. Тут ріка майже безупинно піниться і тече з великою швидкістю. Ділянка вище села Зелене теж має ряд цікавих порогів, а над впадінням річки Шибена біля селища Буркут на Черемоші є зруйнована гребля-гамованка, небезпечна для проходження. На ділянці ріки від села Красник перешкод або нема, або вони простіші, ніж у верхній частині. Зливаючись біля села Устеріки, Чорний та Білий Черемоші утворюють річку Черемош.

Ріки Карпат — дороги водного туризму

По Чорному Черемошу в період високої води можна здійснювати сплав на будь-якому з перелічених сплавзасобів, і кожен обраний варіант буде по-своєму цікавим. Спортсменам на човниках-каяках буде, безумовно, корисно навчитись долати високі хвилі, оминати підступні камені і так звані «бочки» (місця на річці, де течія циркулює у вертикальній площині, як у пральній машині). Туристам на катамаранах або рафтах доведеться уникати небезпечних притисків (Притиск — місце, де ріка силою течії на повороті притискає сплавзасіб до берега), де річка з усією силою кидає сплавзасіб на високе каміння, маневрувати, намагаючись потрапити у «ворота», утворені надводним та підводним камінням. Сплав по основній ділянці Черемоша потребує уваги веслярів та злагодженої роботи усієї команди.

Сплав річкою за низької води можливий, скоріш за все, тільки на каяках. Необхідність постійного маневрування, тонкого відчуття розташування річкового каміння робить літній сплав на великих сплавзасобах по річках Карпат справою скоріше досвідчених, ніж туристів-початківців. Та й задоволення від такого сплаву не так багато.

Прут

Прут, напевне, друга за популярністю у середовищі туристів-водників карпатська ріка. В умовах високої води ця річка стає подекуди вельми складною і успішне її проходження робить честь будь-кому. От тільки шкода, що рівень води у Пруті дуже примхливий і непередбачуваний.

Фактично, мандрівники проїжджають повз Прут, коли їдуть на Чорний Черемош. Річка протікає через селища й містечка Ворохта, Яремче, Делятин, Надвірна. Уздовж Прута тягнеться зручна асфальтова дорога. Долина ріки щільно заселена, і місце для стоянки знайти досить складно.

Цікава для сплаву в умовах середньої або високої води ділянка ріки від Ворохти до Яремчі довжиною приблизно 30 кілометрів. Тут зустрічаються різноманітні пороги середньої складності, з-поміж яких можна виокремити Триступінчатий в кінці Ворохти, Водоспадний біля села Микуличин, Косий між Микуличиним та Яремчею. Але найскладніше місце річки — Яремчанський каньйон довжиною майже два кілометри, який починається в Яремчі коло турбази «Гуцульщина» на правому березі і закінчується через 200–300 метрів після водоспаду Пробий біля автомобільного моста через ріку. Каньйон змушує майже без зупинки, з короткими перервами, долати доволі складні пороги, зокрема Прикарпатський, притиск Довбуша і, звичайно ж, сам водоспад. Слід зазначити, що за низької води сплав по каньйону важкий через мілини, а за високої — дуже небезпечний. А від проходження водоспаду варто утриматись за будь-якого рівня води.

Ріки Карпат — дороги водного туризму

Якщо рівень води прийнятний (середній або вище), то пройти Прутом від Ворохти до водоспаду Пробий можна на будь-якому сплавзасобі. При цьому екіпажам, не впевненим у своїх силах, рекомендуємо завершити сплав перед початком Яремчанського каньйону. Ті, хто на воді почуває себе досить упевнено, можуть з урахуванням вимог безпеки продовжити свій сплав до водоспаду.

Яремчанський каньйон за високої води стає місцем, важким для каякера. Високі зливи, косі хаотичні хвилі та бочки, необхідність постійного маневрування вимагають «викластись на усі сто» у боротьбі з рікою. Веслярам рафтів та катамаранів дещо легше, але і їм треба бути надзвичайно уважними та обережними. Особлива уважність потрібна при підході до водоспаду. В екіпажів суден є буквально 50 метрів для причалювання до берега річки, щоб не потрапити у водоспад.

Водоспад Пробий на Пруті має висоту приблизно вісім метрів та кут нахилу майже 45 градусів. З усією міццю Прут рине вниз бурхливим потоком серед каміння. Складність водоспаду також у його звивистій траєкторії. І хоча відомі неодноразові випадки стрибків з Пробою як на каяках, так і на катамаранах, ми б не рекомендували здійснювати цю ризиковану спробу без належної підготовки, наведення стовідсоткової страховки та вивчення всіх можливих деталей і результатів стрибка.

Чорна Тиса

Якщо їхати до Яремчі через Яблуницький перевал у бік Рахова, незабаром опинимось у селищі Ясіня. Тут з відрогів Свидовецького хребта тече річка Чорна Тиса. Як і Черемош, навесні вона практично завжди має досить високий рівень води. Сплав по Тисі за високої води можна починати від села Чорна Тиса.

Перша порожиста ділянка річки біля села Чорна Тиса невеликої довжини — приблизно два кілометри, але містить три складні пороги. В залежності від рівня води, ці пороги можна подолати на каяку та катамарані. На жаль, більші сплавзасоби тут не пройдуть. Пороги вимагають ретельної розвідки, страхування з берега та злагоджених дій всієї команди.

Далі, до кінця селища Ясіня, на річці цікавих перешкод немає. В Ясіні Чорна Тиса зливається з Латорицею і рівень води у річці різко збільшується. А від кінця Ясіні до села Кваси річка стрімко тече напівштучним каньйоном. Каньйон Тиси — середнього рівня складності, зручний для організації багаторазового сплаву (Багаторазовий сплав передбачає, що турист проходить ділянку ріки з порогами, причалює, транспортує берегом сплавзасіб угору по течії і сплавляється тією ж ділянкою ріки знову), оскільки прямо понад ним проходить автомобільна дорога. Одним із мінусів сплаву каньйоном Тиси є велика кількість сміття техногенного походження у річищі та на берегах. Каньйон Тиси прохідний для всіх типів основ-них сплавзасобів — каяка, рафта, катамарана.

На Тисі складно знайти місце для ночівлі. Ущелина, якою тече ріка, вузька, досить щільно заселена, а по берегах проходять автомобільна дорога і залізниця. Тому є лише лічені місця сумнівної зручності, де можна розбити табір.

Білий Черемош

Білий Черемош не можна оминути увагою, розповідаючи про річки Карпат. Для сплаву Білим Черемошем треба заїжджати від села Устеріки — місця його злиття з Чорним Черемошем — і звідси вгору по річці їхати ґрунтовою дорогою, спочатку рівною, а потім прохідною лише для вантажівок. Найприкрішим є те, що основ-ні перешкоди Білого Черемоша, які визначають його складність, зосереджені у верхів’ї річки, тому уникнути подорожі на вантажівці неможливо. Нижня ж частина ріки ніякої цікавості для сплаву не складає.

Білий Черемош більш дикий та мальовничий, ніж Чорний. А його основні перешкоди — пороги Горби, Дудки, Ворітця — складніші та цікавіші, ніж пороги Чорного Черемоша. Але суттєвими недоліками річки є те, що до неї важко довезти сплавзасоби, і, знову ж таки, нестійкий рівень води в ній. Якщо за умов середньої та високої води річку можна успішно подолати як на катамарані, так і на рафті (причому для проходження потрібні неабиякі спільні зусилля усього екіпажу), то низька вода робить проходження можливим лише на каяку. Зауважимо, що для каяка ця річка доволі складна і не може бути рекомендована новачкам.

Однак якщо ви, потрапивши в Устеріки, довідались, що на Білому Черемоші зараз досить висока вода, то не вагайтесь. Шукайте транспорт, діставайтесь у верхів’я річки і будьте впевнені, що отримаєте справжнє задоволення від проходження порогів Білого Черемоша. 

текст: Ігор РОМАНЕНКО

фото: Антон ФЕДОРЕНКО

Додати коментар

Захисний код
Оновити

Посилання