Дружинники ХХІ століття

Дружинники ХХІ століття.


Найбільше з ними люблять фотографуватися статечні пані, що раптом ніби потрапили в іншу епоху, в якій чоловіки не вбивали час на різних нарадах та пиятиках, а займалися своєю — чоловічою — роботою: рубалися, завойовували та боронили… Історична реконструкція та live history (дослівно з англійської — жива історія) з юнацького захоплення одиниць стає все більше поширеним явищем в Україні, претендує на те, щоб зайняти певну нішу в індустрії туризму. Наразі в Західній Україні історичною реконструкцією займаються лише у Львові (Клуб історичної реконструкції «Срібний вовк» та Військово-історична дружина «Чорна Галич»). Є ще група в Кам’янці-Подільському. Але потенціал регіону (численні пам’ятки фортифікації на Львівщині, Тернопільщині, Закарпатті) мимоволі спонукає розвиток.

Дружинники ХХІ століття

Усе почалося з Толкіена

Завдяки недавній екранізації «Володаря перснів» ім’я англійського письменника Джона Роналда Рейела Толкіена (1892 – 1973) стало відомим широкому загалу. Але Толкіен не просто написав казку (пардон, по-теперішньому, фентезі), він створив цілий паралельний світ, яким, принаймні вже півстоліття захоплюються люди з різних країн. Один з організаторів військово-історичної дружини «Чорна Галич» Михайло Скалозубов каже, що, власне, з Толкіена, зі шкільних років все й почалося — багатьом хотілося зіграти казку, в якій так органічно сплетене легендарно-героїчне та казково-побутове. Хтось, отже, доліплював гострі кутики до вух і ставав ельфом, хтось шукав обладунок та наряджався лицарем. Згодом побачили відповідники в історії держави, звернулися до звичаїв, побуту, костюмів конкретної доби. Предмет історичної реконструкції «Чорної Галичі» — ХІІІ століття, період розквіту Галицько-Волинської держави.

Дружинники ХХІ століття

Хибно вважати, що придбавши чи змайструвавши лати та меч, зголосившись на якийсь лицарський турнір, чоловік уже записався до реконструкторів. Це радше профанація. Історична реконструкція передбачає повне відтворення побуту конкретної доби, включно з деталями одягу, знаряддями праці, технологіями. Про це та про найвидовищнішу частину реконструкції — поєдинки — мова нижче.

Дружинники ХХІ століття

 Кольчуга робиться з полотна

От лише полотно це виткане, а точніше сплетене, не з коноплі чи льону, а з металевих кілець. Історична реконструкція — хобі далеко не з дешевих. За словами Михайла Скалозубова, добротний обладунок (шолом з бармицею, кольчуга, наручі, наколінники, часом рукавиці, щит, меч або сокира, спис) коштує не менше тисячі доларів. А це ще не все — костюм з натуральних тканин та шкіри, виготовлений лише за тими технологіями, які існували у відповідний період (для старшини ще й розшитий золотими нитками та оздоблений хутром), ремінь, сумка, шпильки, прикраси зі срібла , глиняний чи дерев’яний посуд та інші предмети побуту коштують не менше. Тому у всіх клубах реконструктори самі й виготовляють обладунки, прикраси, предмети одягу. При цьому, як у старі часи, проводять натуральний товарообмін.

Дружинники ХХІ століття

Якщо західноєвропейський середньовічний воїн від п’яти до кадика був закований в лати, то східні слов’яни, вочевидь через сусідство зі степовиками, мали значно легші обладунки, що, між іншим, дозволяло йти на герць з кількома видами зброї одночасно. Основні елементи цього обладунку — кольчуга та шолом.

Кільця для кольчуги роблять із залізного дроту. З допомогою спеціального станка, відомого ще тисячу років тому, дріт змотують у спіраль, яку потім розрубують уздовж. Утворюються кільця, які руками переплітають між собою. (Щоправда, в давнину кожне кільце ще й заклепували). З утвореного таким чином кольчужного полотна «скроюють» сорочку, можна сказати, під замовника. Бармицю, прикріплену до шолома сітку, яка захищає шию та підборіддя, скроїти навіть простіше.

У ХІІІ столітті крім кольчуги застосовувався ще один вид корпусного обладунку — зшита з маленьких металевих пластин сорочка, що має назву ламіляр, або луска. Пластинки для неї вже тоді робили методом штамповки.

Дружинники ХХІ століття

Шоломи, наручі, наколінники виковують нагарячо. «На пеньку», жартують реконструктори. Насправді, в колоді роблять конусоподібні заглибини, в яких потім виковують заготовку. Характерний для східнослов’янських воїнів шолом-шишак можна виготовити або з кількох склепаних між собою частин, або й з вигнутого конусом суцільного металевого полотна.

Найскладніше, виявляється, викувати меч. То не мусить бути легендарний Ескалібур чи Дюрандал. Просто, аби сформувати з грубого шматка металу ідеально рівне лезо з повздовжніми ворівцями, потрібна неабияка ковальська вправність. А історична реконструкція — це все-таки хобі, яким щораз більше хворіють студенти, службовці різних компаній, гуманітарії.

Дружинники ХХІ століття

Як «мочать» «болвана»

Гарненька така картинка: гуманітарій щосили гамселить суперника сокирою. Під 20-ти кілограмовим обладунком (стільки приблизно важить бойове спорядження «середньовічного» реконструктора), щоправда, витончені шляхетні риси галицького інтелігента розгледіти годі. Та саме шляхетність є тією чеснотою, якою відзначаються учасники поєдинків. Існують дуже чіткі правила проведення двобоїв та масових битв (богуртів), які майже унеможливлюють серйозні травми чи каліцтва. Але передовсім, зазначає Михайло Скалозубов, є повага один до одного, домінує дух змагання.

Участь в турнірах вимагає відповідної спеціальної фізичної та функціональної підготовки. Воїни з «Чорної галичі» тренуються тричі на тиждень, а крім того виїжджають на вихідні в приміські ліси, в Брюховичі чи на Погулянку, де відпрацьовують навики групових поєдинків. Під час тренувань роблять спеціальні вправи для зміцнення колінних суглобів, м’язів спини та шиї, суглобів рук, на які під час поєдинків припадає найбільше навантаження.

 Дружинники ХХІ століття

Новачки вчаться фехтування на легких пластикових палицях, потім на дерев’яних і аж через який місяць-другий беруть до рук справжні мечі. Удари в повну силу відпрацьовують на спеціальному манекені, який на реконструкторському сленгу називають «болваном».

Існують строгі вимоги до обладунків та озброєння. Лезо меча повинно бути затуплене, із заокругленим кінцем (те саме стосується списів та бойових сокир), мати довжину 70 сантиметрів. Учасники з іржавою чи зазубреною зброєю, обладнаною гострими шипами, гачками, до турніру не допускаються. Організатори чи маршали турнірів можуть відмовити в участі бійцям, чий обладунок виглядає ненадійним. Використовувати сучасні елементи спорядження, наприклад взуття, пластикові щитки, тощо, заборонено. Усе — і одяг, і обладунок, і зброя, має відповідати тому історичному періоду, який відтворюють реконструктори. Немає більшої ганьби для бійця, як вдарити переможеного суперника, чи навіть зневажити його словом.

В поєдинках реконстукторів колючі удари та удари в пах заборонені взагалі. Також не прийнято бити нижче коліна та по слабо захищеній шоломом нижній частині обличчя. А от рубані удари по шолому — один з найефективніших прийомів. Якщо боєць не встиг захиститися, на шоломі залишиться заглибина від удару, а сам учасник напевне заробить струс мозку.

Дружинники ХХІ століття

Майже дитячі ігри

Розрізняють три види турнірних поєдинків: «меч в меч», «щит – меч» та «богурт». Можливі ще й деякі інші, зорієнтовані на публіку, атракційні побоїща, як-от штурм фортеці, де можуть застосовуватися тарани, драбини, часом виступають вершники, на боці кожної з партій воюють і загони лучників. Для таких поєдинків лучники використовують так би мовити «гуманізатори» — стріли з гумовими наконечниками.

Двобій «меч в меч» — це чисте фехтування. Учасники завдають ударів та захищаються мечем або шаблею. Працювати масою, штовхати, застосовувати підсічки, кидки, удари руками та ногами заборонено. Старшини (чи маршали) пильно слідкують за перебігом поєдинку, як рефері в боксі, фіксують удари та дають команду про припинення бою.

 Дружинники ХХІ століття

У поєдинку «щит — меч» учасники працюють в три чверті корпуса. Щит використовується не лише для захисту, ним також можна завдавати ударів, штовхати суперника. Замість меча боєць може бути озброєний бойовою сокирою.

Особливо видовищні богурти. Тут важить не стільки особиста вправність та сила бійця, скільки дисципліна, командний дух, здатність тримати стрій, правильна тактика та кмітливість командира. Залежно від масштабності фестивалю в богуртах можуть брати участь як до двох десятків, так і понад сотня бійців, розділена на загони.

Військова реконструкція бойового порядку часів розквіту Галицько-Волинської держави виглядає приблизно так. У першій шерензі шикуються низькорослі кремезні бійці з великими щитами та бойовими сокирами. Їх основне завдання — тримати стрій, не дозволити суперникам зруйнувати лінію, а в атаці вони повинні таранити та проламувати порядки протилежної сторони. В другій шерензі шикуються вищі на зріст бійці з меншими щитами та мечами або короткими списами. Якщо шеренги суперника атакують довгими списами або посипають стрілами, ці воїни накривають своїми щитами голови бійців першої шеренги та б’ють мечами. Якщо ж на озброєнні протилежної сторони мечі та сокири, друга шеренга своїми щитами підпирає спини товаришів з першої, і таким чином стрій стає ще міцнішим. Воїни третьої шеренги озброєні довгими списами, наїжаченими проти суперника. Командир партії слідкує за поєдинком, командує резервом, здійснює маневри та перегрупування.

 Дружинники ХХІ століття

Перед такими поєдинками чітко встановлюють правила. По ногах нижче коліна та кистях рук не б’ють. Буває, що учасники самі підраховують кількість завданих і отриманих ударів та відповідно до обумовлених норм визнають свою поразку, падають на ристалищі. Ну, майже як в дитячій грі у войнушку. З тією лиш різницею, що на ристалищі все справжнє і ударів завдають щосили. Але до крові не доходить.

Побачити і доторкнутись

Від весни до середини осені як в Україні, так в сусідніх країнах практично щомісяця відбуваються заходи за участю реконструкторів. Стало модним запрошувати історичні клуби на дні міст. Скажімо, в Києві під час свята можна зустріти не колони демонстрантів під біло-синіми чи помаранчевими прапорами, а ескадрон російських гусарів часів Наполеона або взвод німецьких піхотинців періоду Другої світової війни. Все потужнішими стають забави у Шевченківському гаї у Львові, де представлений повний мікс із ельфів, скоморохів, рейтарів, козаків, романтичних музик і танцюристів (перелік можна доповнити ще байкерами, хіпі та реальними кабанами). Турніри відбуваються і під стінами Луцького замку. Надзвичайного масштабу набрала історична реконструкція періоду першої світової війни в прикордонному з Україною Перемишлі.

Дружинники ХХІ століття

Що стосується середньовіччя, то наразі найпотужнішими та найатракційнішими в Україні є три фестивалі: «Коровель», «Terra Heroica», «Ту стань!»

«Коровель» — фестиваль слов’янсько-варязької культури Х – ХІІІ століть, який щорічно проходить біля села Шестовиця Чернігівського району Чернігівської області. Назва походить від урочища, де знайдено археологічну стоянку вікінгів Х сторіччя. Ініціатор та головний організатор фестивалю — Чернігівська федерація історичного фехтування «Семаргл». Кілька років поспіль фестиваль відвідують урядовці й дипломати з Норвегії та Швеції. Сьомий міжнародний фестиваль історичного фехтування та реконструкції «Коровель – 2007» проходитиме 19-22 липня 2007 року.

 Дружинники ХХІ століття

«Terra Heroica» — фестиваль військово-історичної реконструкції в місті Кам’янець-Подільський Хмельницької області. Започаткований у 2005 році. Його особливість в тому, що, за прикладом європейських та американських батальних реконструкцій, під стінами Старої фортеці відтворюються конкретні історичні битви. (З огляду на це, фестиваль має дещо умовний стосунок до середньовіччя). Третій міжнародний військово-історичний фестиваль «Terra Heroica – 2007» відбудеться в жовтні 2007 року (конкретна дата уточнюється). На ньому планують відтворити облогу та взяття Кам’янця турецькою армією в 1672 році.

«Ту стань!» — фестиваль української середньовічної культури в селі Урич Сколівського району Львівської області. Започаткований у 2006 році Державним історико-культурним заповідником «Тустань». Тустань — унікальна пам’ятка давньоруської дерев’яної наскельної фортифікації. Другий фестиваль української середньовічної культури «Ту стань! 2007» відбудеться 7-9 вересня 2007 року. Крім військової реконструкції, організатори мають намір повністю відтворити елементи побуту часів Галицько-Волинської держави, організувати «живий» ремісничий майдан того періоду. 

Редакція вдячна за допомогу в підготовці матеріалу директорові державного історико-культурного заповідника «Тустань» Василеві Рожку, реконструкторам Михайлові Скалозубову, Яремі Іванціву, Олексієві Вишневському

текст: Володимир ЗАНИК

фото: Мирослав КУШНІРЕНКО, Денис ОВЧАР

Додати коментар

Захисний код
Оновити

Посилання