Єгипетська мозаїка вражень

Єгипетська мозаїка вражень.


Можливість злітати на тиждень до Єгипту за 300 (а то й менше) доларів якось призвичаїла публіку до цього варіанту «легкого» або навіть «легковажного» відпочинку, особливо у демісезонний час, коли на інших курортах ще холодно, а лижі вже відходять... До цього додається існуючий порядок отримання віз в аеропорту за місцем прибуття усього за 15 доларів. Отже, щоб потрапити до Єгипту, не треба налаштовуватися занадто довго та заздалегідь.

Єгипетська мозаїка вражень

Єгипетські екстріми

...Те, заради чого переважна більшість заповнює чартерні рейси до Хургади або Шарм-ель-Шейху — Червоне море та майже цілорічна можливість купання в ньому. І то мова йде не про лише звичайне занурення у блакитно-прозору воду, а про насолоду споглядання десятків чи й сотень дивовижно гарних риб, котрі пропливають мимо, навіть не звертаючи на вас уваги. Відчуття таке, ніби знаходишся у велетенському акваріумі. Здається, в Єгипті всі стають пірнальниками. Зрештою, у Червоному морі відчувати себе тет-а-тет з морською фауною можна і не пірнаючи з аквалангом — достатньо замовити екскурсію у човні зі скляним дном.

Проте, якщо ви спостерігаєте цей феєричний променад не з берега, понтона чи батискафа, варто враховувати, що ці яскраві рибки, ніби намальовані Пікассо, не такі вже безпечні при безпосередньому зіткненні. Взяти хоча б крилатку, яку ще звуть «крилатою зеброю». Розмаїте смугасте забарвлення її плавників, схожих на пір’я казкових птахів, спершу викликає тільки захоплення. А тим часом на голках цих красенів — отрута. До речі, голки є й у скатів, різновидів яких тут чимало. Особливо треба остерігатися стати на ската ногою. Від цього, здається, ніхто ще не вмирав, але паралізуюча дія отрути нікому задоволення не приносить, так само як і опіки від тутешніх медуз, хоч вони і не смертельні, як, скажімо, опіки від медуз біля островів Таїланду.

Однак найбільшу небезпеку — можливо, навіть для життя — становлять потворні, схожі на морського окуня риби-скорпіони, наспинні плавники яких колючим віялом із дуже сильною отрутою можуть вколоти кожного необережного. Вони полюбляють добре прогріті сонцем коралові мілини, кожного разу мімікруючи під відповідний колір — від білого до червоного. Ось чому медичне страхування у подорожі до Єгипту абсолютно не завадить. І ось чому сімейства французів, англійців, а надто комфортолюбних італійців, оселяючись навіть у п’ятизіркових готелях із чудовими пляжами, все ж віддають перевагу виключно басейнам. І, певно, тільки росіяни та українці безстрашно лізуть в морську воду за будь-яких обставин. Надто важко встояти перед спокусою відчути унікальність не тільки візуальних дарів Червоного моря, але й самої води — надзвичайно чистої та прозорої. Зрештою, просто не треба наражатися на небезпеку, ретельно виконуючи деякі правила, які, на жаль, не всі знають. Наприклад, не можна за добу до вильоту займатися дайвінгом (пірнанням) через можливі наслідки декомпресії у літаку.

Єгипетська мозаїка вражень

Проте екзотичних вражень в Єгипті вистачає й на суші. Хоча б тому, що східні звичаї не завжди вкладаються у європейській свідомості. Уявіть, наприклад, шок туристів під час екскурсії до Карнака та Луксора: після кількох годин одноманітних краєвидів пустелі з’являється синя смужка каналу, котрий приносить у ці місця життєдайні води Нілу; око милується зеленими віялами фінікових та фісташкових пальм, розмаїттям кольорів бугенвільї та гібіскуса, граційними білими ібісами, що наче зійшли з древньоєгипетських фресок... Але ось екскурсанти вдивляються у принадливу близькість води і... Звідки взялася ця колода з парними кінцівками? Невже мертвий віслюк? І місцеві п’ють воду, в якій плаває падаль? Гід спокійно пояснює: «Так, в Єгипті немає культури поховань». (Тож не дивно, що на тротуарі єгипетського міста запросто можна побачити висохлу кішку чи собаку). До речі, до побудови Асуанської греблі екологію Нілу рятували крокодили, котрі «працювали санітарами». Проте зараз ці реліктові тварини залишилися лише у верхів’ях річки.

Шарм Шарм-ель-Шейху та інших

Певно, можна знайти й інші речі, котрі балансують між екзотикою та відразою, принаймні у сприйнятті європейців. Адже більша частина Єгипту століттями знаходилася на маргінесі розвитку сучасної цивілізації. Тим більше вражають величезні успіхи Єгипту у туристичній галузі, що є однією із провідних в економіці країни.

Перш за все мова йде про створені буквально в останні 10-15 років комплекси розкішних готелів у Хургаді та Шарм-ель-Шейху, паркові території яких оксамитовими ланцюгами «оздоблюють» узбережжя Червоного моря. Колонії численних вітряків нагадують не тільки про екологічний варіант виробництва електроенергії, але й про спосіб отримання води — через опріснення морської. Отже, на курортах проблем із якістю та кількістю дефіцитної в інших місцях вологи не існує, хоча питну воду все ж таки варто купувати у пляшках. «Білого золота» вистачає не тільки на побутові потреби, але й на численні басейни, без яких неможливо уявити жоден готельний комплекс (до речі, за ними тут дуже слідкують і кожного дня чистять). Вода також допомагає вирішувати проблеми озеленення. В Єгипті можна спостерігати, як шлях пустельним піскам «перегороджують» рулони газонів, як під кожний кущик підводять розгалужену систему водогінних пристроїв. А місцеві гіди при нагоді завжди зазначають, що одна фінікова пальма, висаджена у пустелі, обходиться власнику щонайменше у 300 доларів. Проте вражає не тільки це глобальне озеленення узбережжя.

Єгипетська мозаїка вражень

Дивовижно, як можна було за такий короткий час створити цілу індустрію курортного відпочинку світового класу. Відповідь, певно, у тому, що більшість власників та співвласників готелів — європейці. Отже, і рівень вимог до всього відповідний, починаючи з архітектурного дизайну. Здається, тільки у Єгипті можна знайти таке еклектичне різноманіття, що увібрало мало не всі можливі стилі, починаючи від давньоєгипетського та античного, закінчуючи постмодерном і хай-теком. Тому під час прогулянок готельною зоною складається враження такого собі реанімування історії: можна замовити собі віллу «Клеопатра» або зайти по алеї сфінксів до «Казіно» у вигляді піраміди. Можна піти у дискотеку «Калігула», що стилізована атрибутикою Древнього Риму та скульптурним профілем самого імператора. Чи розважатися в елітному клубі «Казки тисячі й однієї ночі», милуючись вишуканістю арабського дизайну. Якщо ж вам до вподоби мавританський стиль, то на вас чекають кімнати зі схожими на паранджу балконами. А до послуг доволі консервативних англійців та всіх, кого тягне на ретро, — фронтони, колонади та мармурові сходи. І все це виблискує ідеальною чистотою. До речі, постільну білизну тут міняють кожного дня, а на пляжі безкоштовно до шезлонгів пропонують величезні махрові рушники.

Певно, вірним буде припущення, що багато балів до рейтингу єгипетських курортів додає перш за все персонал. Сервіс, котрий поєднує сучасні вимоги із притаманною східним народам ввічливістю та готовністю задовольнити забаганки гостей, тут дійсно прекрасний. Це безперечно. І дуже часто саме можливість відчути себе у розкішному середовищі справжнім хазяїном життя надзвичайно приваблює туристів. До того ж, півторасотлітнє колоніальне панування Британії відчувається у відмінній англійській мові усіх працівників та повазі до європейської культури.

Особливо вражають шведські столи. Їх практикують майже всі готелі — такий собі варіант соціалізму на час вашого перебування. Про надзвичайний вибір виняткових за смаком солодощів, фруктів та випічки можна навіть не згадувати. Це передбачено арабськими традиціями. А от щодо справжнього гурманства, то тут існують дуже цікаві вигадки, до яких охоче вдаються готелі-конкуренти. Одні влаштовують по суботах на відкритому повітрі вечірки із грилем, де можуть подати цілу запечену рибину чи індичку або величезні шматки м’яса, від яких офіціанти послужливо пропонують відрізати шматочок. В інших місцях практикують дні з кухнею різних народів — італійською, французькою, арабською та навіть російсько-українською — аби тільки догодити клієнту. Звичайно, їхній борщ за смаком дуже далекий від нашого, проте так приємно побачити назву рідної страви у прейскуранті. Тим більше, якщо її готував шеф-кухар із Франції або Італії.

Єгипетська мозаїка вражень

Проте, якщо гастрономічні принади Єгипту певною мірою зазнали європейського впливу (окрім, звичайно, спецій та каркаде), то місцеві сувеніри більшою частиною залишилися автентичними. Під час екскурсій вас обов’язково заведуть на фабрику, де виготовляють папіруси, або запропонують пляшками купувати парфуми чи ароматизовані есенції. Будуть нав’язувати золоті та срібні ювелірні вироби і місцеві статуетки з базальту та оніксу. Дуже цікаво, як тут продають прикраси, оздоблені напівдорогоцінним камінням. Не називають ціну, наприклад, намиста з чудовим лазуритом чи агатом, поєднаними з якимось металом, а зразу ж кидаються його важити, звичайно, видаючи сталь за срібло. І саме грами перераховують у долари. Трохи смішно виглядають вітрини з бурштином, вірніше, його пластмасовою імітацією. Певно, місцеві дізнались, що найбільш цінними екземплярами натурального вважаються шматки затверділої смоли з реліктовими комахами, яким мільйони років. Недовго думаючи, вони почали топити в пластмасових «шедеврах» мух та комарів.

А от що дійсно варто купити, так це бавовну — вона тут якісна і дуже стильна. Та й вироби зі шкіри можуть заслуговувати на увагу. А також, звичайно, національна порцеляна з атрибутикою Древнього Єгипту. Маєте шанс до кінця життя пити чай або каву з філіжанки, на якій зображено Нефертіті або Клеопатру.

Від пірамід фараонів до гори Мойсея

Нарешті, не слід забувати про основну екзотичну принаду Єгипту — його неповторну і всім знайому культуру, започатковану сім тисяч років тому.

В першу чергу туристів приваблюють піраміди Гізи та Сфінкс на околиці Каїра, доповнені золотими масками Тутанхамона з місцевого музею старожитностей, а також величні храми Карнака та Луксора, що вражають не тільки величезними розмірами, але й ієрогліфами філігранного карбування. До речі, між цими двома містами тягнеться трикілометрова алея сфінксів, на початку якої стоять леви з людськими головами, а в кінці — з баранячими. Або величні Колоси Мемфісу, що охороняють храм, якого вже нема. Чи не так само ми створюємо собі ідолів, які нічого не варті?

Єгипетська мозаїка вражень

Єгипет — єдина країна у світі, котра одночасно розкинулася на африканському та азійському континентах. До того ж зазнала внаслідок історичних колізій впливу як античної культури, так і християнства, яке було тут найбільш поширеною релігією до VII століття нашої ери. Особливо цікавий його осередок, звісно, на Синаї, де в монастирі святої Катерини можна побачити не тільки кущ неопалимої купини, але й рідкісні ікони, що збереглися ще з еллінських часів. Однак те, задля чого сюди приїжджають мільйони прочан, — звичайно, гора Мойсея, де Бог явив йому скрижалі з десятьма заповідями. «Марсіанська» природа цих місць протягом багатьох століть поросла легендами, за однією з яких людина, що зустрічає світанок на святій горі, дістає прощення від Бога.

Прихід арабів додав Єгипту шарму мусульманської культури з її незчисленними мінаретами та мечетями — тільки у Каїрі їх близько тисячі! А колоніальні часи знову повернули Країну пірамід у бік європейського континенту. Тому під час екскурсій перед вами відкривається величезний спектр архітектурних шедеврів. А що вже казати про надзвичайні враження від круїзу по Нілу! І це все чекає на тих, хто у Єгипті бачить не тільки доступний та комфортний відпочинок біля моря.

Бо завжди варто пам’ятати, що у нашарованих в нашій свідомості епохальних образах світової культури єгипетське мистецтво, котре осяяло дитинство цивілізації символом мудрості та загадковості буття — Сфінксом, займає місце одвічної точки відліку. 

текст і фото: Катерина ЛАВРИНЕНКО-ОМЕЦИНСЬКА.

Додати коментар

Захисний код
Оновити

Посилання