Скі-тур — лижі для мандрів

Скі-тур — лижі для мандрів.

Зимова мандрівка має свою специфіку. Як кажуть «гірські вовки» туристи, «топтати сніг», коли його по коліна чи по пояс, — справа невдячна. Тут можуть врятувати лижі. Отже, мова йтиме про їх спеціальний різновид, придатний для подорожі засніженим гірським бездоріжжям.

 Скі-тур — лижі для мандрів

Трішки історії

Мандрівки на лижах, або, як їх нині модно називати — «скі-тури», здійснювалися либонь ще і у доісторичні часи та були вельми далекими від сфери розваг. Для північних, гірських народів сама ідея винайдення лиж стало життєвою необхідністю. Фактично, паралельно розвинулися два напрямки вирішення проблеми ходіння засніженою поверхнею — були створені лижі та снігоступи. Останні, незважаючи на тисячолітній розвиток технологій, відрізняються від прадавніх прототипів хіба що матеріалом і трішки сучаснішими формами. Разом із лижами, снігоступи входять до комплекту спорядження командос альпійських підрозділів в усіх країнах, де існують такі бойові одиниці.

Інша річ — лижі для мандрівок. Їх поява ознаменувала відчутне збільшення швидкості пересування і, відповідно, можливість долати значно більші віддалі за час, відведений для подорожі. «Лижна революція» в історії людства відображена у численних наскельних малюнках (деяким із них понад 5 000 років!), що розповідають, зокрема, навіть про поклоніння «лижним божествам».

Скі-тур — лижі для мандрів

За кілька тисячоліть історії це неодмінне причандалля зимового мандрівника мало змінилося з вигляду, так і у функціо-нальному плані. Лише у другій половині XIX століття людство взялося пристосовувати лижі до умов їх використання, іншими словами — поділило їх за своєрідними «спеціалізаціями». Винахідником спорядження для спуску з гірських схилів вважається норвежець Сондре Норгайм з місцевості Телемарк, хоча скептики запевняють, що це спорядження існувало й до нього . І все ж, вдосконалені ним самим лижі допомогли скандинавському конструкторові у 70-х роках позаминулого століття стати першим чемпіоном Норвегії з гірсь-колижного спорту, а за популярною навіть сьогодні технікою спуску і відповідним типом лиж міцно закріпилася назва «телемарк». Інший норвежець, Фрідйоф Нансен, у 1888 році здійснив першу лижну експедицію через Гренландію. Невдовзі після цього, у 1891 році, двоє австрійців — власник готелю Тоні Шруф та спортсмен-лижник Макс Кляйношеґ — здійснили перше (відоме) в історії лижне сходження на гору Штульек (1782 м), що в Альпах Земмерінгу. Ці дві події фактично стали початком скі-турингу в його сучасному розумінні. Від тих часів радикально змінилося буквально все — конструкція і вигляд лижного та особистого спорядження, засоби безпеки, туристична інфраструктура регіонів, куди найчастіше навідуються любителі лижних мандрівок. Незмінною залишається тяга до мандрів на лижах і тих фізичних та емоційних навантажень, які несе у собі подорож із неслов’янським іменем «скі-тур».

Скі-тур — лижі для мандрів

Лижі і кріплення

Про еволюцію (а радше — революцію) всього лижного начиння за останнє століття вже розповідалося в одному із матеріалів нашого журналу (№1(13) січень 2007). Варто лишень відзначити, що розвиток конструкції скітурівської лижі відбувався з акцентом на міцність і водночас легкість. Через те, будучи на вигляд схожою до звичайної лижі для спусків, ця дещо відрізняється за конструкцією і суттєво — за ціною. Аби добитися вищезазначених основних характеристик, у виготовленні лиж для скі-туру застосовуються найсучасніші технології, композитні матеріали й титанові сплави. Звичайно, це стосується не всіх лиж. Скажімо, війська і надалі застосовують переважно традиційні дерев’яні лижі з металевими «кантами» (аналог наших славетних «Бескидів», на яких досягла Північного полюсу одна із полярних експедицій колишнього СРСР) — для армійських завдань такого спорядження вистачає цілком. А от гірський турист нині став вибагливим і прискіпливим, йому подавай зручність, надійність і мінімальну вагу. За це він готовий платити, і то немало. Та й виробники не шкодують коштів на нові розробки, розуміючи, що пропозиція на сучасному ринку має бути такою, аби від неї важко було відмовитися.

Скі-тур — лижі для мандрів

Переважно лижі для мандрівок продаються відразу із кріпленнями, які своїм дещо екзотичним виглядом виділяють скі-тури з-поміж розмаїття моделей і фірм «звичайних». Та якщо кріплення продавець залишив на вибір клієнта, то лижу можна відрізнити за написом «ski tour» де-небудь на зовнішній поверхні, а ще (щоправда, не в усіх випадках) — за невеличкими отворами чи виїмками в носковій частині. Це — місце кріплення «камуса» — спеціальної стрічки, яка натягується уздовж всієї нижньої поверхні, щоб лижа не ковзала у зворотному до вашого руху напрямку при гірських сходженнях. Раніше для цього застосовували жорстке хутро, ворсини якого спрямовані так, що при руху вперед ковзання безперешкодне, а от «відкат» практично неможливий, оскільки ворсини стають «дибки» і гальмують. Технології замінили натуральний матеріал не менш ефективними синтетичними волокнами, але принцип залишився той самий. Існує й інший пристрій для сходжень крутосхилами на лижах, але він потребує жорсткішої поверхні чи так званого «фірму». Це своєрідні гачковидні зубці, які кріпляться поміж передньою і задньою голівками кріплень і виступають далеко над ковзаючою поверхнею. Вниз, звісно, з ними не поїдеш, а от вгору йти можна навіть там, де камус вже не забезпечує необхідного зчеплення з поверхнею.

Скі-тур — лижі для мандрів

 «Талії» у скітурівських лиж помітно ширші, ніж у звичних «карвінгів» чи «класики», що ставить їх інколи в один ряд із лижами для фрі-райду. До речі, саме для техніки спуску «телемарк» на фрірайдівських лижах встановлюються кріплення, ідентичні тим, які зазвичай застосовують для скі-туру. Втім, самі системи кріплень мають принципові відмінності. Спільною рисою залишається лише технічна можливість вивільнити п’яту черевика для переходів і гірських сходжень.

Ще наприкінці 1980-х років фірма «Silvretta» розробила кріплення, яке навіть дозволяло використовувати звичайні туристичні черевики, а ногу під час спуску фіксувала спеціальна рухома штанга, яку при ходьбі можна було опустити до поверхні лижі і звільнити п’яту. У «Динафіта» з’явилася власна конструкція надлегкого кріплення з титанового сплаву, яка сумісна переважно лише з черевиками тієї ж фірми. Ідея більш ніж проста: передня голівка кріплення має спрямовані досередини металеві вусики, які входять у відповідні заглиблення черевика — щось дуже схоже на те, як кріпиться до черевика бігова лижа. П’ята, в залежності від потреби, або вільна, або ж зафіксована задньою голівкою кріплення. А у фірми «Діамір» рухомою відносно задньої голівки є ціла конструкція, до якої кріпиться підошва черевика. Спеціальний важіль, розташований позаду кріплення, вивільняє або фіксує задню частину конструкції, приводячи її, відповідно, то в «мандрівне», то в «спускове» положення. Словом, що не фірма, то ідея. Ну, а для тих, у кого є бажання та катма грошей на скітурівські «цяцьки», існує спеціальний (і значно дешевший, ніж кріплення) адаптер. Закріплений на черевику, він має власну рухому систему і прекрасно поміщається замість підошви у звичайне гірськолижне кріплення.

 Скі-тур — лижі для мандрів

Черевики та палиці

Як і у випадку з лижами, різниця поміж звичайними гірськолижними та скітурівськими черевиками на перший погляд майже непомітна. Проте вона є, притому дуже значна. Насамперед, черевик для скі-туру більш як удвічі легший і трішки нижчий від гірськолижного «візаві». Він має фіксоване і рухоме положення гомілкової частини, нахил відносно вертикалі до поверхні стопи може варіювати поміж 19 і 25, що значно полегшує ходьбу як на лижах, так і без них. Підошва скітурівського черевика є окремим від монолітного пластикового литва елементом, вона гумова і має дуже глибокий вигин між п’ятою та носком, що запобігає налипанню мокрого снігу і наступним складнощам із одяганням лиж на схилі. Конструкція внутрішнього черевика продумана таким чином, аби зробити це взуття однаково комфортним для спусків і переходів, а застосування новітніх технологій забезпечує добру вентиляцію, відведення надлишкової вологи та теплоізоляцію. І, як вже згадувалося раніше, у носковій частині окремих конструкцій передбачено металеві отвори-втулки для кріплення.

Стосовно палиць для лижних мандрівок експерти сходяться на думці, що найкращими для цього є телескопічні конструкції із зручними напівм’якими руків’ями. Матеріал, з якого зроблені палиці — дюраль, алюміній, титан чи композит — позначається лише на довговічності і має не надто велике значення. Решта залежить виключно від розміру гаманця. Можна, звісно, скористатися і звичайними лижними палицями, але «телескопи» значно зручніші в транспорті і чудово «ховаються» обабіч наплічника. Окрім того, частина з них має внутрішній демпфер, який зменшує віддачу на кисть мандрівника при тривалому переході твердим покриттям (наприклад, вкритим льодом схилом).

Де і за скільки купити

Спорядження для скі-туру за рівнем попиту на нього все ще дуже відстає від звичайного гірськолижного. Випускають його менше, а через складність конструкцій, вартість матеріалів і високі технології ціна на такий «ексклюзивний» товар доволі висока. Скажімо, щоб купити лише самі лижі, слід відкласти від 400 до 600 євро (за останню ціну інколи може поталанити «відхопити» їх разом із кріпленням). Ціна камуса — близько 100 євро. Черевики обійдуться у 450-550 євро, кріплення — від 230 до 270 євро, телескопічні палиці — 20-80 євро. Тобто сума набігає кругленька. Але її наявність зовсім не означає, що вдасться все і відразу купити. Переважна більшість українських торговців лижним спорядженням віддає перевагу «ходовим» товарам, тому наразі значно легше знайти все для скі-туру за кордоном. Особливо зручно купувати його під час сезонних розпродажів. Можна відшукати потрібне і відносно недороге спорядження і у магазинах, де торгують вживаним спортивним інвентарем, якщо, звісно, вам не надто залежить на «писку» лижної моди. Ну, а особливі вимоги і побажання щодо скітурівського комплекту можна задовольнити через постачання «під замовлення», яке (за окремі гроші) готові виконати мало не всі торговці спортивними товарами.

Скі-тур — лижі для мандрів

Куди податися і що мати з собою

Туристичні фірми та агенції світу навперебій пропонують подорожі засніженими Альпами, Піренеями, Татрами, Кавказом, Алтаєм, ба навіть передгір’ями Гімалаїв або ж фіордами Скандинавії. У світовому рейтингу найпопулярніших місць лижних мандрівок лідерами були і залишаються французькі Шамоні та ля Грав, швейцарські Цермат і Сент Моріц, окремі гірськолижні курорти Німеччини, Австрії, США, Канади та Норвегії. Але значно меншим коштом і, водночас, з не меншим задоволенням можна організувати собі скі-тур зимовими Карпатами. Якщо вже конче кортить за кордон, то маршрут такої мандрівки міг би пролягти карпатськими схилами Польщі, Словаччини чи Румунії. Але й на українському боці є вдосталь місць, де варто побувати взимку на лижах, щоб помилуватися красою довколишніх вершин чи й спробувати їх підкорити. Боржава, Чорногора, Мармарош, Свидовець — хіба цього мало для справжнього любителя екстріму на лижах? Останній гірський масив особливо привабливий в плані безпеки, адже при найменших проблемах можна швидко спуститися в урочище Драгобрат і отримати необхідну допомогу.

Для того, щоб проблем не виникало, мають бути враховані належним чином щонайменше три фактори: фізична підготовка, дисципліна і спорядження. Перші два є самозрозумілими, а на третьому варто зупинитися детальніше. Окрім спеціального скітурівського, спорядження учасник такої подорожі несе ще цілу купу потрібних речей. Наплічник повинен бути достатньо містким і мати спеціальні паски для закріплення на ньому зовні лиж і палиць. Окрім змінного одягу, харчів, речей особистої гігієни і обов’язкової аптечки, не зашкодить взяти з собою линву (по одній на зв’язку), альпійські карабіни і систему, льодоруб і «рачки» (знані в пострадянському середо-вищі гірських туристів як «кішки»), якщо на маршруті передбачаються вкриті льодом чи фірмом схили. На собі найкраще мати термобілизну, поларовий светр, поверх цього куртку і штани або комбінезон із тканини «ґоре-текс» (чи іншої мембранної технології), рукавиці з доброю термоізоляцією та вентиляцією.

Готові? Тоді — в дорогу, і нехай вам усміхається доля світанковим карпатським сонечком!

текст: Андрій КИРЧІВ

фото: Тарас ДУТКА

 

 

 

 

Додати коментар

Захисний код
Оновити

Посилання