Фрірайд: безпека під час екстріму.

Фрірайд — катання поза трасою.

Максим ПАНКОВ, гляціолог, фрірайдер:

— Що потрібно знати і як підготуватися до катання на схилах? Питання досить широке, і відповідь на нього може зайняти не одну годину. Тому я спробую виділити декілька основних моментів. В першу чергу — це досвід катання. Щоб почати їздити поза трасами, необхідно мати достатньо високий рівень катання, особливо на цілині та в умовах агресивного рельєфу (вузькі кулуари, скельні виступи, крутий схил). Якщо у людини вже є серйозний досвід, вона впевнена в своїх силах і готується до позатрасового спуску, я би наполегливо порекомендував ретельно вивчити рельєф майбутнього спуску — за фотографією або із сусідніх ділянок схилу. Найнебезпечніші ділянки потім спробуйте об’їхати.

На спуск потрібно йти обов’язково групами у складі не менше двох чоловік, проте спускатися тільки поодинці. Коли один райдер виходить на спуск, інші повинні знаходитися в безпечному місці й спостерігати за спуском.

Тепер про потенційні небезпеки. У першу чергу це «подарунки» погоди. Кататися поза трасами під час снігопаду або дощу я б не радив. Набагато більше задоволення можна отримати в гарну ясну погоду.

Друга небезпека — часто смертельна — це лавина. За роки моєї роботи й практики катання я сформулював досить чіткі правила. Дозволю собі їх назвати:

— потенційно небезпечними є схили більше 15 градусів. Основний діапазон сходження лавин 25-45 градусів.

Не варто кататися, якщо:

— за короткий проміжок часу випала велика кількість снігу (більше двох сантиметрів протягом години);

— йде чи пройшла сильна злива;

— був значний вітровий перенос снігу;

— це тривалий холодний та ясний період, що слідує за інтенсивними снігопадами;

— пройшли спочатку «холодні» (нижче «нуля»), потім «теплі» (вище «нуля») снігопади чи навпаки;

— різко підвищилась температура (біля «нуля» чи вище);

— протягом тривалого періоду (більше доби) тримається температура, наближена до «нуля».

Я нікого не примушую дотримуватись цих правил. Знаю сам, що всидіти на місці після сильного снігопаду дуже важко. Але життя все-таки дорожче за будь-який екстрім.

Хотілося б ще звернути увагу на один нюанс — рельєф схилу, на якому ви катаєтеся. Уникайте заїзду на бічні стінки кулуара. Не варто рухатися дов-гими дугами, перетинаючи весь схил від краю до краю. А також у позатрасовому катанні не треба робити зупинок на випуклих або ввігнутих ділянках схилів.

І останнє. Якщо на сусідніх схилах подібної орієнтації зійшла лавина — задумайтеся...

Спробую пояснити, як поводитися, якщо лавина все-таки зійшла. Якщо ви потрапили в лавину, треба діяти швидко, без паніки. У вас є одна перевага перед лавиною: ви рухалися на швидкості, а лавина тільки-но почала рух. Тож скористайтесь цією перевагою: вам необхідно різко збільшити швидкість руху (їхати круто і прямо вниз), потім пологою дугою з’їхати в найближчу безпечну сторону. Якщо ж маневр не вдався, спробуйте звільнитися від усього зай-вого (рюкзак, палиці, лижі...) і залишитися на поверхні потоку.

Що робити, коли опиняєшся під снігом? Головне, не панікувати, треба згрупуватися, зігнувши коліна та закривши обличчя руками. Коли лавина зупиниться, постарайтеся розправитись і відсунути сніг від обличчя, створивши повітряну камеру. Ваші головні вороги — це паніка, яка забирає сили і надію, вуглекислий газ, що виділяється при видиху, і невеликий запас повітря. Вибратися з такої ситуації можна. Все залежить від вашого бажання вижити і, звичайно, ваших друзів.

Для них у мене теж є декілька рекомендацій. Спершу потрібно прослідкувати лінію спуску людини й визначити, де її бачили востаннє. Потім повідомити рятувальників про випадок і починати пошук. Якщо у потерпілого був лавинний датчик, то всі члени рятувальної групи повинні перемкнути свої прилади в режим пошуку. Якщо датчика не було, то єдиний спосіб — це зондування. Зонд можна зробити з лижних палиць, знявши кільця, або з гілки дерева. На весь час пошуку обов’язково потрібно поставити спостерігача — людину, яка у разі повторного сходження лавини попередить рятувальників. І пам’ятайте, що від ваших дій залежить чиєсь життя.

Дмитро СТЕФАНОВСЬКИЙ, директор компанії «Commandor», фрірайдер:

— Поговоримо про те, чим відрізняється одяг та аксесуари для походів і катання по обладнаних трасах від одягу та аксесуарів для фрірайду (матеріал, крій, додаткові пристосування і т.п.). В цілому, сучасний одяг для райдерів вільніший і простіший за дизайном, але при цьому має великий ступінь захисту від вередувань погоди і контакту зі снігом. Особлива увага приділяється таким елементам, як капюшон, манжети, сніжний фартух, пристрій вентиляції, рукавички, маска. Цілком виправдовують себе захист хребта та шолом.

Для ski-альпінізму і back-country (різновиди фрірайду на крутосхилах) виготовляються дуже зручні сучасні моделі альпіністського одягу. Вони максимально легкі і функціональні.

Окрім стандартного набору — одяг, захист, рюкзак із вмістом — у великих горах, де існує реальна лавинна небезпека, прийнято мати при собі «джентельменський набір», який включає лавинний датчик, зонд і лопату.

В Українських Карпатах лавини не є постійним явищем, але спеціальні пристрої зв’язку — це мінімальний необхідний засіб на випадок травми або втрати учасника. Окрім цього, рюкзак із термосом, шоколадом і додатковою фліскою теж додасть упевненості.

Тепер декілька слів про несподіванки (ризики), які підстерігають фрірайдера. Найбільша несподіванка — це брак навиків, недостатній досвід і недостатня фізична підготовка. Вони ж збільшують ризик отримати травму і назавжди втратити бажання спускатися цілиною. Фрірайд вимагає абсолютно іншої техніки і набагато кращої фізичної підготовки, аніж рекреаційне катання.

Фрірайд — це як ранок в дитячому садку — його довго чекають і щодня готуються... 

фото: Мирослав КУШНІРЕНКО

АПТЕЧКА ДЛЯ ФРІРАЙДЕРА

Рятувальні служби вітчизняних гірськолижних курортів мають обмежені можливості з надання допомоги людям, що потерпіли за межа-ми основних трас для катання. Тому бажано пройти курси з надання першої медичної допомоги. Не дивлячись на невисокий травматизм, кожний фрірайдер повинен мати аптечку першої медичної допомоги.

Основні вимоги до аптечки:

1. Вона повинна бути розрахована на цілий день.

2. Аптечка повинна бути компактною. Бажано замінити подібні за дією ліки на єдині з ширшим спектром дії.

3. Необхідно мати при собі додаткові теплі речі, запас їжі і пиття, лавинне спорядження і необхідне альпіністське спорядження, якісний ліхтарик.

4. Обов’язково у вашій аптечці повинна бути інструкція щодо користування препаратами, що входять до неї.

5. Поновлюйте препарати з вашої аптечки. Вони можуть зіпсуватися від перепадів температури.

6. Якщо у вас в групі одна аптечка, віддайте її останньому у русі.

За матеріалами статті «Аптечка для фрірайдера. Основи першої допомоги»  

www. whiteguides.ru