Pедакційна колонка

З Новим роком, з Різдвом Христовим! ...Ну, частково відсвяткувалисмо. Але ще стільки залишилося! Кажуть, Україна на другому місці після якоїсь особливо веселої африканської країни за кількістю «празників». Тут хочеться зауважити, що кожен відзначає дати на свій смак. Для когось видертися з урбаністичної загазованої атмосфери в аромотерапійні простори Карпат — найбільше свято. Цікаво, що цьогорічна зима з одного боку змусила дратуватися любителів гірськолижного катання, а з іншого — дала змогу шанувальникам помірного екстріму здійснити легкі мандри горами. Можливо, нам час пристосовуватися до умов так званої «європейської зими»? У такому випадку всі літні варіанти відпочинку в Карпатах (окрім, хіба, приймання купелі голясом у гірському потоці) залишаються актуальними.

А все ж таки ми постаралися притрусити це число нашого журналу бодай легеньким сніжком. Трохи «помаланили» (йдеться про зимову перебирію Маланку), трохи походили крамницями з лижним спорядженням, навіть потрафили попробувати сніжних розваг в зоні справжньої зими — в гірському урочищі Драгобрат. А тим, хто мерзне й за нинішніх кліматичних умов, підкинули ідею поїхати на береги Сіамської затоки. Може бути інший, ближчий варіант — спуститися в печеру. (Там стабільна температура — трошки вище нуля, за будь-якої зими, рівно як і за будь-якого літа). Наші кореспонденти так, було, і зробили...

Взагалі, синоптики вперто прогнозують у січні дощову погоду. Погоду, що налаштовує на філософський лад. І в такому настрої тягне пірнути в глибини історії, минувшини. Уявно, а можна й реально, відвідати руїни стародавньої твердині і змоделювати у фантазії тамтешнє життя. Ми обрали фактично залишки чотирьох фортечних стін у закарпатському селі Середнє і виявили в них натяки на величну історію загадкових монахівтамплієрів. Направду, в малому криється велике. А ще, скажімо, поговорили зі старенькою бойкинею про те, як то зима минала жінкам в давнину. І виявили, що у них було довге (довжиною мало не у півроку) заняття — робота з льоном. Здавалося б справа буденна, малоцікава. А виявляється: за веретеном та мотовилом майстрині спілкувалися, дівчата знайомилися з хлопцями, приглядалися одне до одного, щоб потім обрати пару. Формувалася усна творчість, формувалися стосунки, в певній мірі — ментальність.

Таки є у кожному малому великий сенс. Скажімо, кутя (повертаємося до теми свят). Каша й каша. А скільки змісту — магічного, історичного, соціального — закладено у цій простій за приготуванням страві. Кожен складник — символ. Не казати вже про ритуал споживання куті...

Усе це ми до того, що несонний розум і в таких в’ялих кліматичних умовах знаходить поживу для діяльності. Робить відкриття, набирається вражень. І, думаємо, наш читач не нудиться за будь-якої погоди. Вміє влаштувати собі свято. Що ж, святкового вам настрою, натхнення до життя, нового і доброго у новому році. І залишайтеся з нами.

Pедакційна колонка

З полум’яним карпатським привітом, редколегія журналу.

Додати коментар

Захисний код
Оновити

Посилання