Колонка редактора

Розвиток туризму в Карпатах — це добре. Може, десь і є активні його противники, але я не зустрічав. Поки що майже всі респонденти висловлювалися позитивно: туристи, горяни, власники приватних садиб, підприємці, чиновники. (Гірські рятувальники не заперечують, хоча нашестя «чайників» відчутно додає їм роботи). Зрозуміло, адже будь-який розвиток — це рух уперед, здобутки, заробіток або принаймні моральне задоволення.

На жаль, у кожної справи є й зворотній бік. Як казали раніше, окремі недоліки на фоні загальних досягнень. Візьмемо для прикладу наймасовіший вид карпатського туризму — гірський пішохідний. Щороку все більше «рюкзачників» із різних країн мандрують Карпатами. Влітку на Чорногірському хребті — як у вихідні на Хрещатику. Кого тільки не зустрінеш: українці з усіх областей, поляки, чехи, німці, канадці. Поодинці, парами, групами. Восени Чорногора майже безлюдна, але те, що тут доволі часто ступає нога туриста, видно неозброєним оком. Можна навіть визначити національність відвідувачів. За сміттям. Українські пакети та обгортки, польські консервні бляшанки, болгарські скляні пляшки і т.д. — справжній інтернаціональний смітник. Але вітчизняного непотребу, напевно, таки найбільше. І не треба спеціальних досліджень, поважних комісій та «мегадоларових» проектів, щоби побачити, що гори стали бруднішими. Їх засмічують люди.

Що краще місце для стоянки, то важче там знайти чистий клаптик. Звичайно, можна прибрати для себе декілька квадратних метрів, щось забрати із собою, щось спалити. Але щоби вивезти все дрантя хоча би з окремих ділянок, потрібні потужні вантажівки. А вони туди ніколи не доїдуть, бо їх, таких, ще не придумали. 

Наприклад, найвисокогірніше озеро України — Бребенескул — можна сміливо назвати найзасміченішем озером Карпат. На берегах легендарного Несамовитого... (а от немає таких слів у літературній українській мові). На Говерлі — жах. Щороку її, бідолашний символ незалежності України, прибирають студентські та молодіжні організації, але ж хіба встигнеш за тисячами «підкорювачів»... Часто туристи чемно складають сміття в окремі пакети і лишають на видному місці. Напевно, щоби легше було забрати. Цікаво, хто це повинен робити? Або навпаки — сором’язливо ховають за камінці. Від кого? 

Так, за вхід до Карпатського національного природного парку туристи наразі сплачують по п’ять з половиною гривень. Але ж ніяких грошей не вистачить на те, щоби регулярно організовувати ґрунтовне прибирання всієї території українських Карпат. І найняти команду, яка «битиме по руках» всіх, хто смітить, просто нереально. В лісників — величезні площі обходів, рятувальникам для повного щастя лишилося тільки прибирати за туристами. Ані двірників, ані наглядачів в горах немає. То що ж робити?

Пропонуємо: при виході з національного парку повертати гроші всім, хто виносить із собою не менше 5 (п’яти) кілограмів сміття. Залучити до «прибиральної» акції виробників туристичного спорядження та власників спеціалізованих крамниць — за певну кількість винесеного непотребу видавати дисконтні картки із суттєвими знижками. І так далі — аж до створення, наприклад, всеукраїнського клубу «Чисті Карпати», учасники якого матимуть якісь невеличкі пільги та певні права. Щоби це було цікаво, вигідно, модно.

На жаль, люди досі найчастіше роблять тільки те, з чого мають користь, або не роблять чогось, тому що бояться. Ну, не рубати ж руки на площі біля ратуші?! Аби боялися...

З повагою, головний редактор Андрій ФІЛІППСЬКИЙ.

Додати коментар

Захисний код
Оновити

Посилання