Монблан: зустріч через 60 років

Монблан: зустріч через 60 років.


Цю гору у добру погоду можна побачити з Женеви, Ліону або Мілану — міст, віддалених від неї на добрі сотні кілометрів. Її величний білосніжний силует, що власне і став підставою для простого і загальновідомого нині імені, викликає в кого захоплення, у кого — трепет, а у кого — нестримне бажання поглянути на світ із маківки альпійського велетня. І ось 15 серпня з України до Франції вирушає група пластунів. Серед них — кореспондент журналу «Карпати» (видання виступає й інформаційним спонсором експедиції).

Масив Монблану — 4807 метрів над рівнем моря — розташований майже посере­дині Західних Альп. Поштовх до розвитку туризму у цьому краї дала подорож своїми володіннями імператора Наполеона ІІІ з почтом. Переживши десятки небезпечних пригод, пов’язаних з негодою, поганими гірськими доргами і мостівами, володар розпорядився покращити стан шляхів. І через 7-8 років до підніжжя почали курсувати диліжанси з охочими поглянути на могутні обриси гори-велета.

Монблан: зустріч через 60 років

Штурмувати її, однак, довго ніхто не брався. Аж у 1786 році двом місцевим мешканцям — Жаку Бальма та Мішелю-Габріелеві Паккару — вдалося піднятися на пік Монблану.

З того часу почалося буквально «освоєння» Монблану. І у 1955 році постав канатний фунікулер, який всього за 20 хвилин може доставити бажаючих до ресторану і оглядового майданчика на висоті 3845 метрів. Та все ж штурм вкритої льодовиком примхливої вершини й сьогодні не позбавлений тих небезпек, з якими довелося зіткнутися першопрохідцям.

...Наприкінці Другої світової війни сотні тисяч українських біженців від сталінського режиму волею долі опинилися у таборах «переміщених осіб» у британській та американській зонах окупації переможеного Райху. Значна частина цих режимних закладів розмістилася у Баварії. Тут відновили свою діяльність громадські організації, які активно розвивалися ще при польській владі на теренах Західної України. Одним із перших активізувався Пласт — Українська скаутська організація. Рельєф Міттенвальду та Берхтесгадена цілком пасував для плекання здорового способу життя молоді та спортивних занять.

А у 1946 році була заснована Ватаги Бурлаків, пластовим гаслом якої стало закличне «Мандруй». Задум підняти український стяг над вершиною Монблану пластуни сприйняли як справу честі створеного куреня, і невдовзі «бурлаки» Богдан Яців «Білий Джек» та Ігор Суховерський «Колюмб» втілили замислене.

Учасники того історичного сходження не лише живі сьогодні — саме вони ініціювали повторення штурму «стелі Європи» Пластом через 60 років. Для цього І5 серпня з України до Франції вирушає відповідно підготовлена група із 17 пластунів. Після адаптації, тренувань та сходження на сусідні плато і вершини 24 серпня група вирушає на штурм своєї мети — Mont Du Tacul — вищого з двох піків Монблану. На її вершині має відбутися зустріч із «бурлаками» з діаспори, підняття прапорів.

Репортаж про підкорення Монблану українськими пластунами читайте в одному з наступних номерів журналу.

текст: Андрій КИРЧІВ, фото: Віктор ЄФІМОВ.

Додати коментар

Захисний код
Оновити

Посилання