Сценерії з рибою

Сценерії з рибою.


Минули святочні дні, і всі дивовижні ритуали залишились у спогадах, розтанувши в зелені літа. Щоразу насиченішими стають кольори, соковитішою ярина. Плоди набиратимуть сили, річки наповняться рибою, ліси — живністю, розмови — насолодою і сенсом.

Здається, звичайною справою було б описувати певні страви чи методично викладати якісь приписи з різних літніх кулінарних колекцій. Але, підслухавши бесіду трьох друзів, які лаштувалися поласувати рибою, дійшов висновок, що насправді протягом цілого життя ми готуємо одну і ту ж страву, безупинно і постійно удосконалюючи її. Вигадуємо все нові і нові її різновиди, адаптуємо до місцевих умов, вимог часу і міграції складників, як географічної, так і «з баняка до баняка».

Сценерії з рибою

Спроба опису почутого перепису-сценарію є своєрідним запрошенням до співучасті, чи навіть співтворчості.

Отже, йдеться про рибу. Як таку. Абстрактну. Чому абстрактну? Насправді в цій історії присутній був короп. Короп як уособлення риби. Мусимо нагадати, що в Карпатах і їх околицях при великому розмаїтті видів риби основними були карась, головень, короп, лин. Іншою групою є пструги, в’юни, щупаки, марени. Десь окремо стоять соми і таке інше. А це був знайомий всім, рідний, український, великий золотавий короп, що лежав на таці скраю круглого столика, де сиділи, розмахуючи руками та час від часу складаючи пальці в пучки, ковтаючи слинку і нахваляючись своїми вмілостями троє фацетів (чоловіків).

Один з них, найповажніший, після оповіді, яким чином мити і чистити рибу, наголосив на тому, що відріза’ти плавники і хвіст не можна ні в якому разі. Мовляв, справжній смакоша мусить врешті дістати задоволення від кожної деталі і навіть кісточки. На що інший додав, ніби з плавників, хвоста і голови готується бульйон для сосу (соус). Можливий і такий розвиток. Зі слів третього колєґи виявилось, що важливим для такого сосу є сік, який пустить риба, просолена і витримана добу в холодному місці. Цією