КОЛОНКА РЕДАКТОРА

Приємна новина : у боротьбі між матрацом і рюкзаком починає перемагати рюкзак. Це підтверджує загальна статистика і збільшення кількості туроператорів, які впевнено почуваються на ринку, пропонуючи клієнтам активний відпочинок в Україні і, зокрема, в Карпатах.

За останні роки стало модним навантажувати втомлені буденною працею міські організми адреналіновими вправами. Тепер українці завзято катаються на гірських лижах і велосипедах, літають на всьому, що може триматися у повітрі, сплавляються стрімкими річками, мандрують автостопом із близького Заходу на Далекий Схід і назад... Список можна продовжувати, оскільки фантазії сучасної молоді (і не тільки її) іноді позаздриш. Звичайно, хто вміє працювати з натхненням, той і на відпочинку не дозволить собі сумувати. 

Напевно, і «шашлично-лежачий» варіант (два ящики горілки, 10 кілограмів м’яса, дві колоди карт і один волейбольний м’яч на 10 осіб) має право на існування, хоча й відчутно шкодить здоров’ю. Якби ще «матрацники» забирали за собою хоча б неорганічне сміття — пляшки, пакети, одноразовий посуд — взагалі було би добре. Сподіваємося, що це теж потрохи увійде в моду.

Все більш популярними стають екскурсії до замків і монастирів. Але, якщо церква ретельно опікується збереженням своєї культурної спадщини, то ситуація з колишніми твердинями для держави нагадує приклад важкої валізи: і нести неможливо, і кинути шкода. Коли син-підліток одного з наших друзів після поїздки до Кракова спитав батька, чому «в них все так красиво, а в нас — самі руїни», той не зміг знайти аргументованої відповіді. Напевно, вибіркова приватизація історичних пам’яток з обов’язковою умовою справжньої реставрації (а не функціональної перебудови, наприклад, у нічний клуб) може вирішити цю проблему. Є варіант — передати нелегкий вантаж в інші руки. То чому би ним не скористатися? Тільки треба пильнувати, щоби ті руки були надійними...

Стає потужнішою й інформаційна підтримка туризму. Потребу в ній розуміють і бізнесмени, і чиновники. Майже кожне періодичне друковане видання, телеканал, радіо, не кажучи вже про інтернет, вважають за необхідне мати окрему рубрику або програму, присвячену саме внутрішньому туризму.

Коли у 2004 році вийшов перший номер журналу «Карпати», ми презентували його в регіоні. Один дуже немолодий та досвідчений закарпатський функціонер від туризму все намагався довідатися, яка ж політична партія стоїть за новим виданням. І почувши про нашу незаангажованість, з деяким сумом сказав, що більше двох номерів журнал не протягне. Ми тоді трохи посперечалися, але то були слова. Результат ви бачите самі.

Шановні читачі! Скоро журнал святкуватиме свої два роки. Не треба тостів. Якщо 23 червня наші прихильники з Івано-Франківська, Львова, Чернівців, Тернополя, Ужгорода, Києва, Рівного, Чернігова, Дніпропетровська, Харкова, Донецька та інших міст України хоча би подумки побажають «Карпатам» міцного здоров’я — журнал обов’язково його матиме.

З повагою, головний редактор Андрій ФІЛІППСЬКИЙ.

 

Додати коментар

Захисний код
Оновити

Посилання