Пухнасте диво

Пухнасте диво.

Без нього важко уявити собі побут гуцульської сім'ї. Він може бути розкішним покривалом на ліжко, килимом на стіну чи підлогу, а одягнутий в підодіяльник стає легкою та теплою ковдрою. Мало хто з туристів зможе втриматися, щоб не купити це м'яке диво для себе або у подарунок друзям. Адже він не тільки красивий, але й покращує мікроклімат у міських квартирах і навіть підтримує температуру в помешканні. Це — про ліжник. Великий пухнастий карпатський ліжник.

До кінця ХІХ століття ліжники були зовсім не такими, як сучасні. °х робили з нефарбованої вовни, і мали вони до 5 метрів завдовжки. Такі вироби називалися джергами і використовувалися як простирадло і ковдра водночас,, а маленькі, присідлачі, клали замість сідла на коня.

Пухнасте диво

На Закарпатті існує повір'я, що ліжник привертає до хати добро, тому на весіллях, крім вишитих рушників, молодим й досі стелять під ноги ліжник.

У 1869 році польський етнограф Вінцент Поль, описуючи побут гуцулів, казав: «Про багатство гуцула свідчить кількість ліжників, порозвішуваних на жердці біля ліжка».

Ще на початку століття, у 1930 році, на виставці-ярмарку у Познані (Польща) ліжники зробили справжній фурор. На них моментально виник шалений попит. Але з часом природну і екологічно чисту річ витіснили різноманітні покривала на хімічній основі.

Наразі ці пухнасті дива виробляють майже у всіх гуцульських селах, але найбільше — у Снідавці, Шешорах, Пістині. А визнана столиця ліжникарства — Яворів (12 км від Косова та 115 км від Івано-Франківська). У цьому селі ліжники тчуть чи не в кожній хаті і дорослі, і навіть діти. Біля кожної садиби — мала виставка ліжників. Одні вже готові на продаж, другі — щойно виткані, треті — сушаться.

Пухнасте диво

При виготовленні ліжників використовується вовна з овець, які випасаються на карпатських полонинах, та натуральні природні барвники. Аби отримати готовий ліжник, треба чимало потрудитися. Спочатку миють і сушать обстрижену вовну, чешуть спеціальним гребенем, від чого утворюється пухнастий клубок, схожий на хмарку. До речі, ковдри та подушки, наповнені чесаною вовною, сприяють здоровому сну, адже вона має властивість вбирати у себе та віддавати у навколишнє середовище до 30% вологи, не створюючи при цьому відчуття вогкості в постелі.

Чесана вовна легко скручується в нитки (ровниці), з яких потім, переважно на саморобних ткацьких верстатах, виробляють ліжники. Існує кілька традиційних узорів, за якими можна пізнати, в якому селі виготовлявся цей ліжник. Так у Яворові тчуть кривий, паркетний, російський з очками, веселковий, сливовий ліжники.

Пухнасте диво

Нововитканий виріб кидають у спеціальний пристрій — валило, величезну дерев'яну діжу, звужену донизу, в яку з величезною силою падає потік води, підведений жолобом. (В історичних документах за 1515 рік згадується валило, яке працювало на Делятинщині. Отож, це дуже давній пристрій). Потік води вривається і стрімко піднімається вгору, утворюючи вир, у якому протягом кількох годин крутяться (гуцули кажуть — валєютси) ліжники. Коли стоїш біля валила, то здається, що опинився біля великого водоспаду. За час перебування у валилі ліжники стають тугими і пухнастими. Кажуть, що дуже добре, коли ліжник «увалюється» влітку у теплій воді. Згодом його сушать на жердках, розчісують щіткою, аби розпушити вовну.

Придбати ліжники можна на ринках Івано-Франківська, Косова, Коломиї, Яремче, Верховини. А найкраще — безпосередньо у виробників, в Яворові.

«Ринкова» ціна — від 90 до 100 грн. за ліжник і 150-160 грн. за комплект (на диван і два крісла). З виробниками можна сторгуватися й на дешевше.

Пухнасте диво

Щоб вибрати якісний ліжник, треба добре роздивитися колір. Якщо ліжник має чорні, сірі і білі тони, то він натуральний, а якщо брунатний і зелений — фарбований. Потім перевіряємо виріб на світло: якщо рідкий і просвічується, то, значить, недовго був у валилі або й зовсім не був. Такий довго не прослужить. А ще треба висмикнути з нього ворсинку: якщо вона коротка. то значить виріб витканий з ниток, прядених з того волокна, що залишилося на щітці після розчісування доброго ліжника. Щоб добро не пропадало, роблять ліжники із другосортної сировини. Слід ретельно обдивитися й основу, яка повинна бути тільки вовняною.

Кажуть, що у справжнього ліжника особлива енергетика, яка передає силу гір і тепло рук майстрині, а чергування природних кольорів позитивно впливає на зір. Крім того, це карпатське покривало відоме своїми цілющими властивостями в лікуванні радикуліту та простудних захворювань. Щоб позбутися останніх, рекомендують натертися горілкою і роздягненим закутатися у ліжник. Сила «живої» овечої вовни зробить свою справу — хворобу як рукою зніме.

Галина Плугатор.

Додати коментар

Захисний код
Оновити

Посилання