Картографія Карпат на фоні великої політики

 

Картографія Карпат на фоні великої політики.


Перші детальні мапи українських Карпат з'явилися в другій половині XIX століття в імперії Габсбургів. Після Франко-Пруської війни 1870-1871 років по всій Європі (крім Балкан, де ще з'ясовували стосунки Російська та Османська імперії) на 40 років запанував благословенний мир. Це був період колосального розвитку наук і мистецтв, будівництва, технічного і технологічного прогресу.

 Картографія Карпат на фоні великої політикиДержава «найяснішого цісаря» Франца-Йосифа востаннє у тому столітті ставала на герць у 1866 році, після чого заходилася перековувати мечі на... рейки. По всій імперії надзвичайно швидкими темпами будувалися залізниці, у тому числі й на території Карпатської Руси, Східної Галичини та Північної Буковини, що знаходяться в нинішніх кордонах України. А це, поміж іншим, вимагало точних геодезичних і топографічних зйомок. Відтак, уже в 1875 році в Австро-Угорщині вийшли карти Карпат масштабом 1:25 000. Приблизно тоді ж було визначено, що географічний центр Європи знаходиться неподалік від містечка Рахів (про що неодмінно, при першій же нагоді, сповіщають щирі українці якимсь німцям чи французам, підкреслюючи свою європейськість). Через два десятиліття, у 1895 році, вийшла друга редакція цих карт, де вже були нанесені нові комунікації. (До речі, того ж року між селами Дора і Ямна заснована залізнична станція Яремча, якій судилося в радянські часи стати туристичним центром Прикарпаття). По цих картах австрійські генерали малювали згодом театри бойових дій першої світової війни.

Після розпаду Австро-Угорщини українські Карпати розділили кордони трьох нових держав — Чехословаччини, Польщі та Румунії. У середині 20-х рр. XX століття на місцевості були повністю проведені кордони, залишки яких в горах існують і досі, слугуючи відмінним орієнтиром для мандрівників. У міжвоєнний період Військовий географічний інститут у Варшаві розробив 482 аркуші (квадрати) так званих «кілометровок», карт масштабом 1:100 000, які були видані протягом 1932-1937 років. Ці мапи відзначаються високою точністю, і, що важливо для туристів, котрі мандрують старим чесько-польським кордоном, на них нанесена нумерація прикордонних стовпчиків. У 90-х рр. минулого століття варшавський картограф Пьотр Каміньскі перевидав їх, доповнивши спеціальною інформацією для туристів.

У радянські часи, і навіть довше, до 2000 року, більш-менш точні вітчизняні топографічні і картографічні матеріали залишалися недоступними для мандрівників. Особливо це стосувалося території Івано-Франківщини — нашпигована стратегічними військовими об'єктами область була закритою для в'їзду іноземців. Максимум, що виходило легально — це туристичні схеми масштабу 1:200 000, на яких (вочевидь, свідомо) робили значні відхилення по азимуту тощо. Лише після того, як у вересні 1999 року вийшла нова редакція Закону України «Про державну таємницю», а у березні 2001 р., на основі цього закону, голова СБУ затвердив діючий нині «Звід відомостей, що становлять державну таємницю», у вільному продажі з'явилися карти, по яких можна орієнтуватися і ходити.

Картографія Карпат на фоні великої політики

Київська військово-топографічна фабрика випустила в 2000 році російськомовну топографічну карту України в кілометровому масштабі (територія України поділена сіткою на 286 районів). Втім, на цій карті відома спортбаза Заросляк, від якої тисячі туристів піднімаються на Говерлу, позначена як «сараи», не вказана висота найбільшої вершини масиву Горгани Сивулі, не знайти маси протоптаних стежок.

Картографія Карпат на фоні великої політики

Суто туристичне призначення мають топографічні карти серії «Мандрівки по Карпатах» Державного науково-виробничого підприємства «Аерогеодезія». Вони виконані в масштабі 1:50 000, дуже точно відтворюють рельєф місцевості, містять корисну інформацію для туристів, є нумерація згаданих прикордонних стовпчиків, а головне — на цих картах нанесені оптимальні туристичні маршрути, згруповані за рівнем складності, пропонуються навіть малопоширені у нас лижні та велосипедні маршрути. Очевидно, з огляду на згадувану держтаємницю на цих картах немає тільки геодезичної прив'язки місцевості, що може створювати певну складність для мандрівників, котрі воліють ходити «навпростець» за компасом. Наразі «Аерогеодезія» видала дві карти: «Туристичsні стежки Чорногори» та «Центральні Горгани».

Цікаве видання здійснило у 2003 р. львівське видавництво «Центр Європи» — це туристичний путівник «Дорогами і стежками Карпат». Його автор Володимир Собашко десятки років мандрував Карпатами, скрупульозно занотовуючи описи маршрутів. Путівник доповнений чиcленними картами.

Завдяки сучасним технологіям та скороченню Збройних сил України сьогодні не так складно зі «світової павутини», чи (за пляшку) у якогось відставного прапорщика роздобути справжні військові карти Карпат. Однак пам'ятайте, що задоволення від такого придбання може обернутися не вельми приємним спілкуванням з представниками компетентних органів.

Залишається додати, що з інтенсивним розвитком туристичної інфраструктури Карпат (а також нищівною вирубкою лісових масивів) місцевість змінюється. А відтак, картографи без роботи не залишаться.

Володимир ЗАНИК.

 

Додати коментар

Захисний код
Оновити

Посилання